У мене є подруга, з якою ми давно знайомі. Не можу сказати, що ми кращі подруги, але раніше спілкувалися часто. Зараз ми обидві вже заміжні і наші чоловіки теж знайомі. Нещодавно вона стала зраджувати своєму чоловікові і розповіла мені про це. Колись пізно вночі вона подзвонила мені і попросила, що якщо її чоловік мене питатиме, щоб я сказала, ніби ми були разом. Я спросоння не особливо зрозуміла, де вона і з ким, тому погодилася. Вже на наступний день передзвонила і спитала, де вона була. Вона відповіла, що познайомилася з деким і всю ніч гуляла з ним. Про подробиці я вже не питала, все і так було зрозуміло.
Потім через тиждень вона знову подзвонила і сказала: якщо що ми з тобою удвох були на дівич-вечорі допізна. Подруга просто ставить перед фактом: я сказала – ти підтвердь. А мене ти ні про що не хотіла запитати? Тепер вона з ним періодично зустрічається, і кожен раз каже своєму чоловікові, що весь цей час проводить зі мною. Знає, що мені він дзвонити і запитувати не буде, тому користується. Але рано чи пізно він все-таки подзвонить і запитає, я впевнена. А мені кожен раз соромно, що люди будуть думати, що я така ж як і вона.
Я взагалі не розумію, навіщо жити з людиною, яку не любиш. Ну а якщо любиш, то навіщо зраджувати? Мені здається, що рано чи пізно це все стане відомим, і тоді негараздів буде купа. Я б і хотіла розповісти всю правду, але не можу.
Тепер я не знаю, як вийти з цієї ситуації, аби не залишитися винною в чужих негараздах. Як мені дивитися в очі її чоловікові? А раптом ми якось зустрінемося парами, і він мене про щось запитає? Як мені потім моєму чоловікові щось пояснити? Але я більше не хочу її прикривати, і бути її «підтвердженням». Мені взагалі вся ця ситуація неприємна і противно від того, що я у все це вплутана. Для мене подібна ситуація є немислимою, я сама б в житті не зрадила чоловікові. Я ціную і поважаю його і мені навіть огидна думка, що таке може трапитися.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
