fbpx
Історії з життя
– Оленко, і це ти називаєш котлетою ?! – заявляє гостя розколупуючи в тарілці подану страву, – А пюре, там же вода одна. Ну нічого, нічого. Я тебе готувати трохи повчу, якщо мама не навчила

Увечері зателефонувала свекруха і повідомила радісну звістку:

– До вас їде тітка Оля з сім’єю, погостювати тиждень. А то вона тебе ще й не бачила, дуже переживає, що не змогла бути на вашому весіллі. Але тепер, вона надолужить згаяне, і гарненько познайомиться.

Що означало «гарненько познайомиться» Олена не знала, але відчувала, що нічого хорошого. Свекруха була на сьомому небі від щастя, це ж її сестра, давно не бачилися, ну тепер наговоряться. Шкода, що у свекрухи житлоплоща не дозволяла приймати гостей. Зате у Олени з Пашею була трикімнатна квартира, в центрі міста.

Тітка Оля мчала до них на поїзді, з чоловіком і сином. Увечері наступного дня, повинні були прибути гості. У Олени голова йшла обертом, стільки всього зробити треба, купити, приготувати. Адже троє приїде, всіх нагодувати потрібно, розмістити.

Олена купила продукти, прибрала в квартирі, добре, що вона не працювала, а то коли б все встигла. На наступний день Олена зварила суп, посмажила котлет, зробила пюре і салат. Було прибрано, кімната для гостей готова. З полегшенням зітхнула і поїхала з Пашею і свекрухою зустрічати «дорогих» гостей.

З поїзда вийшло троє огрядних панів. Якби не плаття, тітку Олю і не вирізнила б, настільки вони усі однакові якісь були. З перших слів стало зрозуміло, що за сина думають батьки, тато танцює під сопілочку дружини, а вона жінка – тайфун.

В руках у них було по 2 сумки у кожного, разом шість. Що там було, можна було тільки здогадуватися. Тітка Ольга з усіма розцілувалася, і пильно дивилася на Олену.

– Так ось ти яка, Оленочка. Такою мені твоя мама-свекруха тебе і описувала. Ну нічого, я поживу з тобою, і навчу, як правильно готувати, щоб у тебе хоч щічки з’явилися, а то надто ти вже прозора, не діло це.

Олена стояла злегка здивованою. Дві хвилини знайомі, а вже розкритикували її. Коли холодильник був заповнений вщерть привезеними продуктами, сіли до вечері. Свекруха була, природно, тут. Олена квапливо розкладала по тарілках їжу, тітка Оля прискіпливо розглядала вміст тарілок. Спробувавши котлету, вона скривилася:

– Оленко, і це ти називаєш котлетою ?! А пюре, там же вода одна.

Олена розгубилася, не знаючи, що сказати.

– Так я завжди так готую ..

– Ну зрозуміло… Ось моя Світланка дуже смачно готує, все вміє робити, тільки ось нареченого поки не знайшлося гідного.

Гарненько повечерявши, всі перемістилися в зал. Свекруха взяла альбом з фотографіями весілля, і всі, крім Олени, почали його розглядати. Олена прибирала зі столу, мила посуд, і приходила в себе, після слів тітки Олі.

Коли Олена вийшла до гостей, вони вже застелали собі ліжко, заморити після дороги. Олена показала диван, для тітки Олі і чоловіка. Та ж заявила, що у неї спина, а у чоловіка суглоби, і диван їм ну ніяк не підходить. Ось двоспальне ліжко з ортопедичним матрацом саме-те для них.

Таке ліжко стояла в Олени з Пашею в спальні, видно, свекруха вже доповіла про це.

– Оленочко, поступіться гостям ліжком. Це ж гості!

Свекруха добрими очима дивилася на Олену. Тітка Оля в цей час тягла вже сумку з речами в спальню. Син ліг в залі. Олені з Пашею залишалася кімната для гостей, з диваном. Ну, що ж, доведеться там спати, не випихати ж тітоньку з чоловіком.

Вранці Олена почула дивні звуки, які виходили з боку кухні. Вона накинула халат і пішла туди. Тітка Оля в спортивних штанях і майці робила там зарядку. Стіл був посунутий до стіни, стільці прибрані.

– А, Оленочко, прокинулася, нарешті, вже день на дворі, треба їсти готувати, а ти все спиш!

– Ви начебто обіцяли показати мені, як правильно потрібно готувати, ось, готова до навчання!

– Ой, я тебе краще потім повчу, ми з твоєю мамою (свекрухою) по магазинам пробіжимося, а ти поки звари борщ з моєю курочкою, запечи гусака, і на десерт що-небудь придумай, а то мій чоловік засумує.

Лена втратила дар мови. Вона що повинна, обслуговувати приїжджих родичів на їх вимогу?

Коли тітка Оля пішла, Олена пішла в кімнату, де спав син гостей, витягла всі сумки в кухню, відкрила холодильник, дістала всі дари, і почала запихати в сумки. Коли тітка Оля повернулася, вона почала волати:

– Олено, ти що твориш, це ж мої подарунки, навіщо ти їх склала в сумки?

– Тому, що Ви їдете додому. Досить тут мною командувати, Ви в гості приїхали, а ведете себе, ніби оплатили готель «Все включено.» Раз не влаштовують умови – до побачення!

З кімнати вийшов заспаний чоловік і здивований син тітки Ольги. Та стояла ні в сих ні в тих. Зрештою видала:

— Ой, можна подумати. – і вже до чоловіка. – Бери сумки, ми звідси їдемо. тут про гостинність і не чули. Це ж треба, так вчинити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page