Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі решта розбрелися – кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоб швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій черговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він опинився над проблемою і вирішив задачу краще за всіх! Він знав, що зробив все правильно. А інші – ні. вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім Мудрецем!
Але це не все – тому що…
Він помилився.
ВСІ вчинили правильно. Той, хто пішов вліво, потрапив в гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цьому інших. Той, хто пішов вправо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово розбудив в розбійниках те, про що вони забули – людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після того, як його не стало, вони самі стали мудрецями. Той, хто пішов назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася в дорогу для всіх бажаючих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати. Той, хто пішов вперед, став першовідкривачем. Він побував в місцях, де не бував ніхто і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин. Той, хто виліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше вирішити свої проблеми – навіть, якщо це не призведе до розвитку. Так всі п’ятеро мудреців виконали своє призначення.
Умій піднятися ВИЩЕ і побачити короткий шлях.
Умій дозволити іншим йти власним шляхом.
Умій визнати мудрецями всіх – кожен шлях важливий і гідний поваги.
А ще…
Умій заглянути за фінал – там завжди є продовження.
Автор: Володимир Гольдштейн.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
