fbpx
Смак, Жанночко, нам потрібен лише у ресторані чи в магазині жіночого одягу. У сімейному житті, все ж таки, важливіший не смак, а післясмак. Розумієш, про що каже твоя матуся
Мамо, сьогодні я познайомлю тебе з Петром, — схвильовано сказала Жанна своїй мамі. —
Яка оренда? Які гроші? Ти ж їдеш назавжди і тобі ця квартира не потрібна. Тому ми тут порадилися, що ти можеш одразу переписати її на мене, щоби все було офіційно
Вже були зібрані майже всі речі. Так, ще рано, але краще швидше. — Тільки
Коли Наталя з’явилася на світ, то це була така собі репетиція. Всі втішали батьків словами: «Дав бог няньку – дасть бог ляльку». Батьки, звичайно, донечку любили, але трохи їм було прикро, що не син. І оте відчуття, коли ти не виправдуєш чиїхось сподівань, навіки в неї вросло
В ті часи з дітьми не панькалися – ясла, садочок, школа. Мама чи тато
Закохані вирішили справити весілля, та не аби яке, а таке, як мріяла Юля – з розкішною сукнею до підлоги, лімузином та безліччю гостей у банкетному залі. За найскромнішими підрахунками на урочистість потрібно було витрати кругленьку суму, яку батьки Юлі – звичайні люди, бачили хіба що у кіно
Брат Сергій молодший за мене на 6 років. Коли мені було дев’ятнадцять, ми осиротіли.
Я вже й пошкодувала, що запросила стареньку у квартиру. А та все не вгавала, розповідала і розповідала. А потім повернулась і сказала фразу на яку я спочатку і уваги не звернула, а згодом згадавши, ледь не посивіла
Тоді я ще жила з першим чоловіком. Якось, прокинувшись, я випила чаю і вийшла
Ой, не починай, будь ласка. Ми вже три роки відзначаємо це свято там. У нас буде чоловіча компанія, я не можу взяти тебе з собою
«Гарне свято Новий рік. Барвисте, веселе, з подарунками, — Марина щосили займалася аутотренінгом. –
У мене дитина маленька, куди я подамся? – дивиться на мене нова “господиня” мого дому, – Я мама малюка. Невже не розумієш. що мені потрібно?
Бабуся чоловіка залишила у спадок будинок. Йому та його сестрі. Він був уже стареньким,
Це моя мама, Юлю, – дивиться чоловік на дружину здивовано, – Це мій дім, а отже і її. Якщо вже на те пішло, то вона тут точно така ж господиня, як і ти. Зрештою, нічого такого вона тобі і не каже. Вона доросліша і мудріша. Прислухалась би хоч раз
Нещодавно харизматична та жвава Юлія поділилася зі мною звичайною побутовою історією. Напевно, такі життєві
Вона твоя дитина, – наставницьким голосом починає свекруха, – Я б на твоєму місці ніколи б так не вчинила, – я киваю і думаю, що на моєму місці вона ніколи не була і не буде, а говорити кожен розумний, – Ти тричі подумай перш ніж от так робити
Сама себе лаю. Розумію, що роблю неправильно, почуття провини спокою не дає, але все
Ти чого досягти хочеш? Поясни. – не витримавши запитала у свахи, – Розумієш, ще трохи і твій син розлучиться. Це не правильно і так бути не може. Чи ти навмисне?
Поліні, моїй онучці, 9 років. Вона дуже хороша та слухняна дівчинка. Внучка сама нічого

You cannot copy content of this page