Перевезли мою маму до себе. Вона продала майно в в Україні і возз’єдналася з нами. Я поїхала за кордон, коли була ще школяркою по обміну, та так тут і залишилась. Зрідка приїжджала додому, але основне спілкування у нас було лиш телефоном. Тому, якщо чесно і відверто, то мама для мене чужа людина і який у неї характер я гадки не мала, як в принципі і вона про мене.
Не злюбила вона мого чоловіка з першого дня. Ось тільки побачила, так і почала незрозуміло що і говорити про нього. Я такого від дорослої і адекватної людини просто не очікувала. Добре, що чоловік ні слова не розуміє. Вона йому казна що з порога наговорила, а він посміхається, дякує і в дім припрошує.
Його батьки живуть окремо, теж немолоді, але там жінка наша землячка працює, доглядає. Чоловік так радіє щиро, що моя мама з нами живе, каже, що діти бачитимуть гарний приклад повної родини перед очима і братимуть приклад. Ага! Добре, що обом по два і не розуміють що їхня бабуся каже, а то б узяли “гарний приклад”.
Я маму прошу такого не говорити, а вона мене ніби й не чує. Це так неприємно: сидимо за столом Хуліо її припрошує подає найкращі шматочки шанобливо з нею розмовляє, а вона у відповідь з посмішкою йому таке, що у мене аж сльози на очі навертаються.
Я ж плачу тепер часто – він відкрив двері свого будинку (я знімала житло до заміжжя з ним) для неї, відноситься по-доброму, каже, яке щастя, що малі бабусю знають, адже його батьки живуть окремо.
Не знаю, як з цією жінкою ще розмовляти. Вже казала, що відвезу назад, якщо не заспокоється, але вона ж розуміє, що вже так не зроблю, тому тут таки повернувшись до мого чоловіка скаже щось неприємне.
От що вона за людина така? Я її просто не знаю, чи як? Вперше маю справу з таким типом людей. Як вплинути на цю особу. Адже ж діти ростуть, А що якщо вони почнуть кликати і називати татка, так, як бабуся?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
