fbpx
Історії з життя
Після цього дзвінка мені ночами сняться очі повні надії і любові. Очі тієї маленької прекрасної дівчинки, яка спочатку втратила матір, а потім і бабусю. Сниться, що вона кличе мене і чекає, а я закриваю вуха і не хочу чути її. Я не можу спати, не можу їсти. Я постійно думаю, що мені робити

Я заміжня і дуже щаслива. Але перше наше дитя так і не з’явилось на світ. Це було величезне випробування для мене і мого чоловіка. Через деякий час, я вирішила позбавитися від всього, що нагадувало про те, що трапилося. Ми з чоловіком поїхали в дитячий будинок і відвезли речі та іграшки, які купили своєму синові.

Приїхавши, ми познайомилися з дітками і вручили їм привезені речі і солодощі, які накупили для малюків. Серед дітей була одна дивовижна дівчинка, звали її Соня. Вона відразу сподобалася нам, забралася на руки до мого чоловіка, грала з ним і невгамовно щось розповідала. Коли ми вже збирались їхати, дівчинка запитала, коли ми прийдемо до неї знову? І ми приходили, бо вже просто не могли без цієї щебетухи. Чоловік благав мене взяти Сонечку нас в сім’ю. На той момент ми усвідомили наскільки полюбили цю дитину.

Почали збирати документи на удочеріння. Про свої плани ми розповіли дівчинці. Вона була просто щаслива. Нарешті у неї з’являтися справжні люблячі батьки і свій дім. Кожен раз при зустрічі Соня питала, коли її заберуть додому. Але удочерити дівчинку не вийшло – несподівано з’явилася бабуся дитини і заявила про те, що хоче забрати її до себе. Перевага була на боці рідної бабусі. Я була пригнічена і важко пережила відмову. Ми знову втратили дитину, хоч і не буквально. Проте, в даній ситуації я і чоловік були безсилі.

З тих пір пройшло майже півроку. Саме в цей момент я дізналася, що знову при надії. Ми готувалися до появи довгоочікуваного малюка: купували одяг та іграшки, облаштовували дитячу.

І ось, коли до щасливого часу залишалося кілька місяців, нам подзвонили з того самого дитячого будинку. Як виявилося, Соня знову знаходиться там. Її бабуся не змогла впоратися з вихованням дівчинки і вирішила здати дитину назад. Так як ми заявляли про бажання удочерити дівчинку, керівництво вирішило повідомити нам про це. Ми розгубились. З одного боку – я зараз чекаю малюка. Свого. Рідного. З іншого боку – це ж та сама дівчинка, яку ми встигли полюбити і для якої хотіли стати батьками.

Після цього дзвінка мені ночами сняться очі повні надії і любові. Очі тієї маленької прекрасної дівчинки, яка спочатку втратила матір, а потім і бабусю. Сниться, що вона кличе мене і чекає, а я закриваю вуха і не хочу чути її. Я не можу спати, не можу їсти. Я постійно думаю, що мені робити.

Як бути в цій ситуації? Впораюся я відразу з двома дітьми? Адже Соні потрібна любов і ласка, а скоро з’явитися синку, який буде вимагати все мою увагу.

У мене душа рветься. Чоловік каже «поїхали за дочкою». А я просто не знаю, чи зможу любити їх однаково?

Благаю, порадьте, як бути.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook