Зі слів генерального директора Першого медоб’єднання Львова Олега Самчука, мета будівництва – врятувати якнайбільше українців власними силами. У Центрі площею 37 тис. м² щороку допомогу надаватимуть 50 тисячам українців і виконуватимуть по 10 тисяч операцій.
Як наголосив генеральний директор Першого медоб’єднання, у планах нового реабілітаційного центру – відкрити відділення реконструктивної хірургії, ортопедії, психологічної, психосоціальної та фізичної реабілітації, а також опікової травми, 3D друку кісткових імплантів на спеціальному принтері.
«Це обладнання вже є в нас у лікарні. Його розробили українці, які, на жаль, виїхали в Америку, а зараз ми намагаємося їх повернути. Сьогодні надрукують перші 3D імпланти, які можна встановити пацієнтам, що мають відсутність кісткової тканини як верхніх і нижніх кінцівок, так і обличчя. Пацієнти підібрані. Поки ми це робимо експериментально, щоби показати, як воно працює. Імпланти вживляються в організм і повністю заміщують тканини», – розповідає про інновації директор.
Окремим напрямком передбачена реконструктивна хірургія, а також роботичне протезування. У Центрі не лише встановлюватимуть постраждалим від війни українцям протези, а й виготовлятимуть їх тут, у «майстерні протезів».
«Українські спеціалісти придумали і в експериментальному режимі запустили роботизоване протезування. Вони виготовили руку-робот, яка повністю замінює кінцівку. Ми закупили дві такі кінцівки і вже наступного тижня будемо їх встановлювати», — розповів Самчук.
За його словами, зараз у лікарні спільно з американцями готують 5 пацієнтів на біонічне протезування.
Лікарі спростовують твердження, що найпростіше виїхати за кордон, де зроблять протезування – і все буде добре, оскільки на практиці не все так просто. По-перше, постійне протезування попередньо вимагає звичайного протезу, щоб людина звикла, потім, коли мова заходить про біонічний протез, це вимагає і певного реабілітаційного періоду і обслуговування самого протезу. По-друге, коли мова йде про дітей, все ще складніше, бо оскільки вони ростуть, протези треба змінювати що кілька місяців, а постійно виїжджати для цього за кордон дуже проблематично. У дорослих протези зношуються або й ламаються, тому весь час є потреба в технічному обслуговувані і кваліфікованих фахівцях.
На прохання МОЗу німецький уряд пішов назустріч українцям і готовий відкрити у новому реабілітаційному центрі контейнерні цехи для виготовлення протезів. «Німеччина забезпечуватиме протези, а також фахівці проводитимуть навчання, щоб українські лікарі могли в майбутньому самі обслуговувати пацієнтів, які потребують протезування. Також окремо пропонуємо допомогу в лікуванні опіків і постачанні медикаментів, і в навчанні українських лікарів, адже процес лікування опіків складний і може тривати кілька років. 200 медиків німецької асоціації лікарів уже зголосилися працювати в Україні. І це лише початок», – сказав міністр охорони здоров’я Німеччини Карл Лаутербах, присутній на форумі.
Водночас Самчук наголосив, що зараз є надскладний обсяг робіт з опіками.
«У нас є величезне хороше відділення на базі 8-ї лікарні, яке зараз за наказом МОЗ визнано Національним центром опікової травми. Там є дорослі і діти. На жаль, ця війна привела дуже багато опікових пацієнтів. Ми вже створили банк шкіри, почали займатися виготовлення шкірних покривів, це вже працює близько двох тижнів. Починаємо впроваджувати ще більш якісні реконструктивні та пластичні операції і приступаємо до трансплантації шкіри», – сказав директор.
У реабілітаційному центрі встановлюватимуть кісткові біоімпланти та екзоскелети, проводитимуть реконструктивні операції на кінцівках та мікрохірургію кисті, ендопротезування.
Також планується велике відділення для психологічної реабілітації. У лікарні наголошують, що це найважливіший момент, який потрібен після високоякісного лікування. «Вкладаючи кошти в нові технології, в лікування пацієнта, ми повинні бути впевнені, що він має добре ментальне здоров’я, – зазначає Самчук. І додає: – Якщо не буде якісного психологічного супроводу, ми можемо втратити все, що в нього вкладено місяцями», пише Укрінформ.
Фото: Укрінформ.
06/15/2022
