Півроку тому побралися. До цього три роки були разом. Мені вже 37 років, а чоловікові 35 років. Я від першого шлюбу виховую дочку, а він не був одруженим і дітей своїх не має.
Він швидко порозумівся з моєю дочкою. У мене добрі стосунки із його мамою. Нині живемо у моїй однокімнатній квартирі. Спати доводиться на кухні.
Він прописаний з мамою у двокімнатній квартирі, яка знаходиться в хорошому районі. Там ми жити не зможемо: кімнати прохідні та кухня дуже маленька.
А найнеприємніше – поведінка його мами. Сама вона живе в будинку за містом, але регулярно приїжджає в квартиру, тому що в тому будинку немає інтернету та води, а ще часто буває в поліклініці за пропискою. Про свій візит вона не попереджає і лишається, скільки їй хочеться.
Пропонує нам переїхати у її квартиру, але я так жити не зможу. Працюю я в основному вдома і постійно відволікатися не можу: потрібна тиша та спокій.
Запропонувала чоловікові продати всю нерухомість, а потім купити однокімнатну мамі та двокімнатну квартиру для нас.
Хотіла, щоби ми відкладали гроші на власний будинок. Мій чоловік не наважується придбати спільне житло. Не зрозумію причини, одні припущення.
Він не погоджується і запитує:
— Що ми робитимемо, якщо вирішимо розлучитися?
Таке питання мене дуже засмутило. Проте, я не розгубилася і відповіла, що тоді доведеться все продати та роз’їхатися.
Пропонувала й інший варіант: здати все, що є, а потім взяти трикімнатну в іпотеку, яку можна буде виплачувати з оренди.
Мама мала б свою кімнату, нехай приїжджає, коли треба. Я зможу працювати у нашій спальні. Звичайно, такий варіант не підходящий, як на мене. Навіть його мама не в захваті. Зате чоловікові сподобався.
Йому хочеться, щоб я продала свою квартиру, і щоб ми взяли іпотеку на двокімнатну. Запропонував платити половину щомісячної суми та обіцяв на квартиру не претендувати. У разі розлучення він зможе повернутися до своєї квартири.
Ми пів року, як одружені а слово “розлучення” у лексиконі мого чоловіка ледь не щодня просто. Позиція його мами теж мені не зрозуміла зовсім – вона мене не підтримує. Говорить, що ми дорослі і повинні самі в усьому розібратись.
І що? Так і жити втрьох в однокімнатній не маючи ніяких планів? Він чекає, що я візьму сама квартиру. Але мені це не довподоби. я маю чоловіка, чому він не дбає про те, щоб покращити умови проживання.
Уже і я все частіше думаю про розлучення. Мабуть, є у них якийсь секрет. А нащо мені жити і не знати, чого чекати.
Головна картинка – pexels.
