fbpx

Щоразу я привозила повні торби продуктів, круп, м’яса, з порожніми руками не приїжджала і моя сестра ніколи. Мама ж вічно засмучувалася, що їй нема чим пригостити дітлахів. Я її заспокоювала та пояснювала, що вони не їсти до неї приїжджають, а спілкуватися

Ми з сестрою давно вже вилетіли з батьківського гнізда. Самі вже мами — кожна має по двоє дітей. Ми у мами пізні діти, тому знали одразу, що на допомогу батьків розраховувати нічого. Нині мені 30, а мамі моїй 73. Навпаки, ми з сестрою ще й батькам допомагаємо – продукти привозимо, чи з аптеки, що потрібно. звісно, не багатії, але в достатку.

На батьків ми не покладалися, лише іноді онуків залишали на кілька годин. Після того, як не стало батька мама взагалі здалася, але ми її підтримували та допомагали на повну силу. Вона має пристойну енсію, тому до нас по допомогу не зверталась ніколи, ми самі від душі це робили.

До чого це все я. А до того, що нещодавно переді мною правда гірка відкрилась. Тепер, навіть і не знаю, як бути. Може мені люди старші допоможуть зрозуміти мотиви таких маминих вчинків?

Поки діти були малі, у мами ми бували рідко. Вона живе у передмісті, а туди важко діставатися. До нас вона теж навідувалася рідко, адже завжди були якісь турботи. Коли ж онуки підросли, ми намагалися хоч у вихідні до неї заїжджати. Мені здавалося, що вона рада цим зустрічам.

Щоразу я привозила повні торби продуктів, круп, м’яса, з порожніми руками не приїжджала і моя сестра ніколи. Мама ж вічно засмучувалася, що їй нема чим пригостити дітлахів. Я її заспокоювала та пояснювала, що вони не їсти до неї приїжджають, а спілкуватися.

Минулими вихідними я привезла мамі м’ясо. Свекруха була у селі, їй перепала половина свинячої туші. Вона поділилася зі мною, а я з мамою. Я порізала його на порційні шматки, адже знала, що у мами холодильник із маленькою морозилкою.

Коли я приїхала, мати попросила віднести м’ясо на балкон і покласти в таз. Поки я шукала таз, побачила, що вона тримає там продукти. Йогурти, фрукти, ковбаси, солодощі…

– Мамо, а чому ти все на балконі зберігаєш?

— Якщо поставлю в холодильник, так діти миттю все зметуть. Я маю пенсію маленьку, я можу ці продукти на два тижні розтягнути.

Вона сказала це так, ніби ми її постійно об’їдаємо. Але це не правда! Ми могли в неї чай попити з печивом, та й то приносили його самі. Хіба ми заслужили на таке ставлення? Зайвий раз діти нічого не просять навіть води, а бабуся від них продукти на балкон ховає. Хіба це нормально?

Мені стало так прикро, що я одразу зібрала дітей і пішла. У мене більше не було бажання бути у мами. Як з’ясувалося, вона завжди перед нашим приходом ховала їжу з холодильника. Мовляв, раптом до неї хтось у гості зайде, а в неї і пригостити людей буде нічим.

Я не знаю, чи розповідати про це сестрі. Зараз у мене подвійні почуття, адже навіть до мами навідуватись більше не хочеться. А якщо мама тільки при мені продукти ховає? Від цього стане ще прикріше.

Що ж мені робити? Може, вдати, що цього всього не було? Діти проситимуться в гості до бабусі, що їм сказати? Як усе пояснити?

10,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page