fbpx

Скажи, будь ласка, а що б ти зробив, якби побачив мою анкету на сайті знайомств? Мій чоловік змінився в обличчі.

В обідню перерву ми з колегами–подругами сіли за службовий комп’ютер Наталії. Вона постійно намагається знайти собі чоловіка і тому нещодавно зареєструвалася на сайті знайомств.

Ми почали обговорювати кандидатів, але жоден претендент нам не сподобався.

— А цей вам як? Наталка показала нам фотографію:

З екрану комп’ютера на мене дивився мій чоловік.

— А цей просто чудовий! Можеш мені повірити! – Сказала я і пішла.

Марія і Наталя не знали мого чоловіка, але Світлана, звичайно ж, відразу впізнала його.

Я пішла. У мене було дуже неприємне відчуття. Я вийшла надвір, щоб подихати свіжим повітрям і заспокоїтися. Коли я повернулася, мої дівчата сиділи за комп’ютером дуже сумні.

— Ти тільки, будь ласка, не роби дурниць! – почала заспокоювати мене Світлана.

— Може, підемо ввечері в кафе, посидимо? Чи по магазинах пройдемося? – запитала Наталка.

Я з подякою подивилася на своїх подруг, які мене намагалися заспокоїти та відволікти.

Але я чудово розуміла, що це не вихід. У мене з’явилася велика проблема, і її треба було вирішувати.

Коли я повернулася додому, мій чоловік спокійно лежав на дивані.

— Скажи, будь ласка, а що б ти зробив, якби побачив мою анкету на сайті знайомств?

Мій чоловік змінився в обличчі. Він був розгублений і дуже хотів себе якось захистити. Але я зрозуміла, що не можу зараз бачити та чути свого чоловіка.

Я пішла на кухню. Мені здавалося, що у нас із чоловіком — міцний шлюб, що ми любимо одне одного і дуже цінуємо одне одного. А тут раптом таке!

— Я, мабуть, поки що поживу у мами! – сказав мій чоловік.

Він зібрав свої речі та пішов.

— Як ти? — вранці спитала у мене Світлана. – Ти там дурниць не наробила?

— Не наробила! Мій чоловік сам зібрав свої речі і пішов до своєї мами!

— Ти на нього не ображайся! Адже це лише анкета. Я теж іноді свою анкету на сайт знайомств виставляю! – сказала Марія.

— Ти?! – здивувалися ми.

— Так! Інколи на тиждень виставлю, почую про себе багато компліментів. А потім видаляю цю анкету.

— А навіщо тобі все це?

— Ну, так хочеться іноді почути щось приємне про себе! А від чоловіка хіба цього діждешся?

У суботу подзвонила мені Світлана і каже:

— А давай ми з тобою в клуб сходимо? Адже життя не закінчилося і не треба зациклюватись на своєму чоловікові!

Але я не могла уявити собі, як я житиму з іншим чоловіком. Адже Сашко став для мене таким рідним! Я з такою радістю завжди поверталася додому.

А в неділю мені зателефонував мій чоловік:

— Можна я повернусь додому? Ти пробач мені, будь ласка! Я вже так за тобою скучив!

— Повертайся!

За годину мій чоловік вже був вдома. А я приготувала в духовці його улюблену рибку.

— Ой, а чим так смачно пахне?

— Це я твою рибу улюблену приготувала!

— Дякую тобі кохана за те, що ти мене вибачила! Я більше такої помилки ніколи не зроблю! Ну, а за рибку, звичайно, окреме дякую! – Усміхнувся мені мій чоловік…

You cannot copy content of this page