Як заявив спікер парламенту Андрій Парубій, Софійський собор може стати головним для Української помісної православної церкви. Розповідаємо, що відомо про собор та чому він є унікальною архітектурною пам’яткою, пише 24 канал.
Собор святої Софії, або Софійський собор, розташований у центрі Києва на території Софійського монастиря та є складовою Національного заповідника “Софія Київська” (до нього також належать Золоті Ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква в Києві та Судацька фортеця).
Був побудований у ХІ столітті київським князем Ярославом Мудрим, однак багато дослідників стверджують, що спорудження розпочав ще його батько – Володимир Великий. Софія Київська є одним із найпопулярніших місць для туристів як із усієї України, так і з-за кордону. Щороку заповідник відвідують близько 2 мільйонів людей.
ТОП 10 найцікавіших фактів про унікальну пам’ятку:
Собор є однією із двох (ще Спаський собор у Чернігові) найдавніших уцілілих пам’яток архітектури часів Київської Русі.
Споруда пережила пограбування, напади ворогів, часткові руйнування та перебудови. Зокрема, загроза знищення над ним нависла у ХХ столітті: тоді навіть було ухвалене рішення про його руйнування, проте врятувало пам’ятку втручання Франції (Анна, дружина короля Франції Генріха I, була дочкою засновника собору). Радянське керівництво злякалося міжнародного скандалу і ухвалило рішення щодо створення Софійського музею-заповідника. Отже у 1934 собор перестав бути діючим, а натомість було сформовано Державний архітектурно-історичний заповідник “Софійський музей”.
Собор уцілів і під час навали хана Батия у 1240 році – у один із найважчих періодів існування древнього Києва. Тоді більшість архітектурних пам’яток перетворилися на руїни.
Читайте також: 19 грудня День святого Миколая: найцікавіші традиції в Україні та світі
Софійський собор став першою українською пам’яткою історії та архітектури, що була внесена у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (1990 рік).
Через те, що Софія занесена до Всесвітньої спадщини, там заборонені богослужіння. Винятком є День незалежності України – у цей день представники різних релігійних конфесій здійснюють у соборі спільну службу на честь України. Сама будівля не може бути передана в користування будь-яких релігійних організацій.
Однак у лютому 2016 року, після майже 90 років перерви, Міністерство культури відновило богослужіння на території Трапезної церкви (Малої, або Теплої Софії). Тоді очільник УПЦ КП Патріарх Філарет освятив цей храм заповідника.
Собор святої Софії є одним із найбільших європейських храмів, споруджених у ХІ ст, та належить до основних християнських святинь Східної Європи. Загальна ширина храму – 54,6 м, довжина – 41,7 м, висота центральної бані – 28,6 м. Всього собор увінчаний 13 банями, які покриті свинцевими листами.
При соборі були створені перші на Русі бібліотека та школа. За даними джерел, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів. Тут були переважно твори іноземних авторів, перекладені на давньоруську мову. Єдина літописна згадка про це є у “Повісті минулих літ”. Подальша доля книг невідома.
Саме у Софії Київській відбувся церковний собор, на якому у жовтні 1921 року було проголошено створення Української автокефальної православної церкви. Храм належав УАПЦ до 1930 року.
Софійський собор відомий як усипальниця для близько ста князів та представників вищого духовенства давнього Києва. До наших днів збереглися поxовання Ярослава Мудрого та його дружини Ірини. Всі інші, серед яких і могила Володимира Мономаха, були втрачені. Проте більшість імен тих, кого поховали на території собору, невідомі.
До кінця ХІХ століття собор мав зовсім інакший вигляд і був великим п’ятиденним храмом. Частина собору без галерей вписувалася у квадрат зі стороною 31 м (такий самий розмір має підкупольний квадрат Софійського собору в Константинополі). Храм мав свинцевий дах, укладений на склепіння. Вже у кінці ХІХ століття він отримав сучасний вигляд, тоді ж було споруджено існуючий нині нартекс у псевдовізантійському стилі.
Унікальні мозаїки, фрески та графіті, найдавніші з яких датуються початком ХІ століття, збереглися на стінах собору і до наших днів. Палітра мозаїк, наявних тут, дуже велика – понад 170 відтінків. Наразі споруда прикрашена 260 кв. метрами мозаїк та 3 тисячами кв. метрів фресок ХІ століття. Біля кожної мозаїчної композиції є написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет.
Однією із найпопулярніших мозаїк є зображення Оранти (Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві). Вона розміщена на внутрішній поверхні куполу собору, таким чином, залежно від ракурсу, здається, ніби Оранта перебуває у різних позах – стоячи, схилившись у молитві чи на колінах. Існує легенда, що доки існує Оранта, доти стоїть і Київ
Історія виникнення собору є дуже заплутаною й не до кінця зрозумілою. Найпопулярнішою є версія, що Софію Київську побудували на честь храму святої Софії в Константинополі. Символічним є і місце побудови храму – саме тут у 1036 році відбулася битва киян з печенігами, у якій київські воїни здобули перемогу.
Назва собору походить від грецького слова “софія” (σοφία), що в перекладі означає “мудрість”. Таким чином він присвячений “мудрості християнського вчення” та, за задумом, мав утверджувати християнство на Русі. Собор був культурним центром держави – тут відбувалися церемонії “посадження” князів на престол та прийоми іноземних послів. Біля собору кияни збиралися на віче.