Винце вибирала на свій смак – мусить і їй ця вечеря принести задоволення – скільки старань вкладено. Скільки старань вкладено нею в ці стосунки – не описати. Але вона таки дасть цьому бовдуру ще один шанс, бо всі її зусилля, мрії і надії не можна отак пустити за вітром. Вона надто багато вклала свого часу і своїх незадоволених очікувань. Вона надто багато разів просила себе перетерпіти, попритиратися характерами, не реагувати на дрібниці…
Вони познайомилися в соціальній мережі і через місяць флірту вирішили зустрітися. Вона очікувала на красеня з веселим характером і отримала з лишком. Попри одинаковий вік, Артем поводився, як неврівноважений підліток. В кафе їв очима офіціантку і не приховував цього. Такий собі красунчик, «хочеш мене, то змирися». Такого щастя їй було не треба і вона вирішила, що це побачення перше і останнє. Проте, інших варіантів на горизонті не було, а подруги вискакували заміж одна поперед одну, наче навмисне штовхаючи її до Артема. Він писав компліменти, просився на друге побачення. Коли й Галя виставила статус «в стосунках», Софія не витримала.
Вони весело проводили час по клубах, гуляли… Квіти і перші доволі непогані дні разом… І вже Артем живе в неї, а вона готує рибу під білим соусом, пере їхні речі і голить щодень ноги. Загалом непогано, проте Артем не дуже й прагнув вносити в спільний побут посильну лепту. То йому не видали аванс, то він скидався на подарунок, то йому треба віддати гроші… Одного дня Софія порівняла вклад у відносини і зрозуміла, що однакові компліменти і все менш різноманітні ночі ніяк не покривають її вигляду богині і домогосподарки на всю ставку. Вона виперла його з квартири…
А потім сталася якась дивовижа – вона почала слідкувати за Артемом: ненав’язливо випитувала в спільних знайомих як він та що, чи з кимось зустрічається, чим займається… А через місяці два почала абсолютно випадково попадатися йому на очі в повному бойовому антуражі: макіяж, глибокий виріз і мила усмішка. Так, любчику, я тебе кинула, погарячкувала – ось така я пристрасна штучка. Нащо ти мені знову здався – сама не знаю, але варто почати все з початку, можливо, минулого разу ми надто поспішили, але тепер, знаючи всі підводні камені, ми будемо безтямно щасливі. Жити в мене – ні, букетно-цукерковий період – так.
На другій спробі, Артем теж не заморочувався, бо був ображений, що його ні за що виперли зі стосунків. Софія просила «вибачення» всілякими милими дрібничками, але чим більше старалася, тим менше розуміла для чого вона це робить. Навіщо їй це все? Так, він прикольний і… І все, просто милий хлопчисько. Вона не відчувала ні підтримки, коли розповідала про свої проблеми, ні співчутливості, коли говорила як втомилася в’ючи їм гніздечко. Все сприймалося як належне. Попри це, вона бачила, що він і надалі фліртує з іншими дівчатами, але найгірше, що не планує ніяких подальших кроків щодо неї. Кожного дня у віддалі від нього, вона розуміла, що красномовнішого опису «як валіза без ручки» для цих стосунків не знайдеш. Розуміла, що він не той чоловік про якого вона мріяла, навіть близько не та людина, з якою б їй було комфортно. Їй було з ним нецікаво, у них були різні інтереси що не візьми: музика, кіно, книги, відпочинок. Були різні потреби і, коли вона розуміла його потреби, то він не хотів потрудитися і просто-напросто спитати, чого хоче вона. Він вважав, що її все влаштовує раз вони знову разом. Коли ж вона приходила додому і там пахло його парфумами, бачила його красиве обличчя, відчувала тепло обіймів, то переконувала себе, що більшого їй і не треба. Ще трішечки і він сам чарівним способом захоче дізнатися про неї всі дрібниці і полюбить її ще більше. Так пройшло півроку. Нічого не змінилося. Але вона прочитала його переписку з іншою дівчиною і вигнала його знову.
Далі вирішила включити в гру один мозок і ніяких емоцій. Треба було зрозуміти причину своєї поведінки і його залізобетонної непробивності. Вона порахувала, що потратила на ці стосунки два роки свого життя, знищила свою самооцінку, втратила відчуття розумного і допустимого… Тому вона має його вернути. Вернути його, вернути свою самооцінку, вернути радість в своє життя. Тепер він має заплатити за всі її старання. Цього разу буде так.
Автор: Ксеня Ропота.
Фото ілюстративне.
