“Спочатку няньку, а потім ляльку” – гарна народна приказка. Колись я тільки посміхалась чуючи її, а нині й не до сміху зовсім.
Справа в тому. що невістка моя вирішила зробити зі старшої внучки няньку для молодшої. Коли я витупила категорично проти, так стала персоною “нонграта” у домі сина.
Та про що я, навіть син не хоче усвідомлювати, що так не повинно бути. Бачите, вони говорять, що старші зобов’язані допомагати батькам і няньчитися з молодшими. Однак усьому ж межа є, чи не так. Невістка ж перевалила на внучку всю відповідальність і поділила з нею батьківські обов’язки. Де таке бачено?
Раніше у нас із невісткою були більш-менш теплі стосунки. Я завжди займалась з онукою, тому в Насті було повно вільного часу. Я хоч і допомагала їм, але до справ молодої сім’ї ніколи не втручалася. Якщо мене не питали, то я нічого і не радила. Загалом, дотримувалася нейтральної позиції.
У мене донедавна не було жодних претензій до дружини сина. Вона чудова мама, тому старша виросла здібною та вихованою дитиною. Дівчинка мала чудове дитинство, адже батьки справді займалися її розвитком і приділяли багато уваги.
Коли невістка ж повідомила, що вона знову при надії, я зраділа. Я й подумати не могла, що це якимось чином позначиться на онучці. Я розуміла, що дівчинці діставатиметься менше батьківської уваги, проте не здогадувалася, які насправді плани у невістки.
Внучка з нетерпінням чекала на появу сестрички і обіцяла допомагати. Коли ж дитина на світ з’явилась, всі зіткнулися з зовсім іншою реальністю.
Перші кілька місяців батьки взагалі не знаходили часу на старшу дочку. Мені це було прикро і дивувало, але я мовчала. Я намагалася проводити з онукою вихідні, балувати її чимось, щоб їй не було так сумно. А коли молодша підросла, одразу за старшу згадали. Почалося “подай, віднеси, забери, пограй”.
Внучка ж рада щаслива і після школи біжить додому. До мене її теж не відпускають, адже невістці потрібна допомога. Невістка у декрет не йшла а вдома працює віддалено, так старша мамі постійно і потрібна.
Намагалася поговорити про це з невісткою, але вона відмовлялася і запевняла, що вони все добре.
– Так, вона мені допомагає. А що у цьому такого? Ви хоч раз бачили, як вони гарно бавляться? Старша і на гуртки ходить і займається гарно у чому питання? Дітям бавитись разом уже не можна, чи як? – виправдовувалася невістка.
Та тому, що дитину вони у світ приводили тільки для себе. Старша онука не просила сестру. Син твердить, що я згущую фарби, але я бачу, що ситуація набирає обертів. Внучка у п’ятому класі уже й їсти сама варить, речі пере. А далі що?
12,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
