fbpx
Історії з життя
“Старий тремтів і питав, чи не знайшов я чого”: дивна історія про сільський колодязь

Я давно займаюся чищенням колодязів. Точніше, чим тільки не займаюся – у вихідні, наприклад, підробляю в автомайстерні, ще в розпліднику рослин сиджу продавцем (зараз вже не працюю – зима прийшла). У мене два сини від попереднього шлюбу (плачу аліменти), ну і ще дві дочки. Кручуся як можу! Давно зрозумів, що якщо працювати на одному місці, ходити кудись з дев’ятої до п’ятої, будеш отримувати копійки – на зарплату, яку платять в більшості компаній, не проживеш.

Таким чином, плавно підводжу свою історію до чищення колодязів і дивному старому. Я як повернувся після армії – рік десь цим промишляв, у нас з дядьком були цілі рейди по селах, гроші заробляли чищенням колодязів. Потім кинув, займався багато чим, а зараз, в 47 років, сів на диван і думаю: «Так, а що я ще вмію, чим можна заробити?»

Згадав про колодязі, став працювати, спочатку один, а потім прилаштувався до компанії, де у мене знайомий. Раз замовлення зробив, два, а на четвертому у мене стався дуже неприємний інцидент

Приїхав я в сільський будинок, старий (не пам’ятаю як звали) живе в селі цілий рік. Собака у нього – старий мопс (дивний, звичайно, вибір для заміського життя). Старому вже за 80, але рухається бадьоро. Навколо будинку – цілком собі доглянута ділянка, три парника стоять. Запам’ятав ще: два садових гнома на стежці. Працював я до вечора – і весь цей час обстановка була вкрай нервова.

Спочатку я думав, що він просто хоче контролювати весь процес – це нормально, я до такого спілкування з клієнтами звик.

А потім бачу, що його прям трясе – нервує страшно!

Кажу йому: «Все буде зроблено, не хвилюйтеся, ідіть посидьте, я вас покличу, коли закінчу». Він відійшов до садових гномів на лавку. Але дивиться на мене, прямо відчуваю – очей не відриває. Через десять хвилин кричить: «Якщо щось знайдете, скажіть мені!». А чого я там знайду? Пісок, доxлу мишу? Потім він ще кілька разів підходив, питав: «Щось там є?»

Підходив, дивився вниз. Немов я не колодязь чистив, а рив портал в інший вимір. При цьому стан у нього був близький до істерики. Я навіть реально боявся, що його зловить iнcульт або iнфaркт. І що мені потім робити?

Справа-то на 2000 грн. і половину дня, а якщо судити за станом діда, тут відбувалося щось стрaшне.

У колодязі я нічого не знайшов, вичистив його, завів свій «Ланос» і швиденько поїхав. Дід в цей момент стояв і дивився туди, в відкритий колодязь. Прямо картинка з якогось детектива. Перший раз зі мною такий випадок стався. Їхав – на небі місяць, стемніло вже, я їхав і думав: «Чого ж він так нервував?»

Читайте також: Свекруха забрала все. Навіть останню картоплю.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!