Парубок він був дбайливий, у всьому схожий на матір Ольгу Петрівну. Вона ростила його сама, й Андрій ніколи ні в чому не мав нестатку.
— Що ви наробили?! — у Марини потемніло в очах від обурення. На ділянці панував цілковитий безлад, а цей дім мав стати їхнім затишним гніздечком. — Тепер ми
Наступного дня Світлана особисто поїхала до обраного кафе, щоб спробувати їжу та оцінити обстановку
Світлана почервоніла від сорому, у скронях застугоніло, долоні стали вологими. Вона зрозуміла, що чоловік мав рацію: збирати всіх родичів за одним столом погана ідея. Треба було святкувати вдома,
Вирішили обходитись власними силами. Дні минали у фарбуванні стін, латанні даху, облаштуванні клумб. Робота на свіжому повітрі втомлювала, зате приносила задоволення: будинок поступово оживав
Пам’ятаю день, коли ми з Остапом уперше заговорили про зміни. Діти виросли, у кожного – своя родина, а ми з чоловіком залишилися удвох у просторій трикімнатній квартирі в
Богдан і справді кохав дружину й дітей, та інколи згадував, наскільки іншою була Катя десять років тому
Катерина повернулася з дачі матері з двома важкими торбами — домашні компоти, солоні огірки, кілька баночок лечо. Мама Ніна проводжала її до дверей і, не стримавшись, знову заговорила про зовнішність
Кохана, прошу, не приймаймо рішення похапцем, — з надією в голосі мовив Тарас. — Ти ж розумієш, як нелегко мамі
— Оксано, ми ж не можемо отак просто покинути мою маму, — стривожено сказав Тарас, дивлячись на дружину. — У неї, крім мене, нікого не лишилося. Уяви, що
Саме тому Поліна принципово не погоджувалась на шлюб із Ростиславом
— Ні, ні й нізащо! — рішуче заявила тоді Поліна. — Навіть обговоренню не підлягає. Ми вже вирішили все багато років тому — ти що, хочеш підняти цю
Піднявшись нагору, вона почула голоси за дверима свого помешкання. «А хто там може бути?» – промайнуло в голові. Вона спробувала відчинити ключем, та двері не піддалися
– Дорога моя, ти ж сама бачиш, який це чудовий варіант, – вимовила Галина Олексіївна, акуратно проводячи долонею по дерев’яних поличках старовинного буфета. Здавалося, ніби вона перевіряє, чи
Спершу Марина поставилася до цього скептично і ледь не показала все Павлові, щоб разом посміятися
— І давно в тебе інша? — стримуючи хвилювання, запитала Марина. — Дорога моя, усе не так, як ти думаєш! Ти зробила помилкові висновки! Нічого немає, кохана моя!
Коли Софія виходила заміж за Марка, вона була впевнена, що на неї чекає дружня й любляча родина. У перший рік стосунків Марко здавався ввічливим і турботливим
Софія почувалася ніяково від того, що відбувалося навколо, й вона розуміла, що ситуація зайшла надто далеко. У душі росло відчуття, що вона заслуговує кращого ставлення. Настав час щось
Несторе, ти три роки, як мій чоловік, — нагадала вона. — У нас із тобою своя сім’я, свої рахунки, власні плани
Поліна неквапом заходила до кухні, тримаючи в руках рахунок за комунальні послуги. Вона дбайливо поклала папірець на стіл, видихнула й поглянула на Нестора, який сидів, зсутулившись, і крутив

You cannot copy content of this page