Головна

nat

Я не знаю, як їй язик повернувся таке сказати, наче ми своїм щастям маємо завдячувати її вчинку! Та я тоді не знала, куди маю дітися і що перше робити, як тоді те все сталося, добре, щ серце маю добре, бо точно могло стати від несподіванки
Історії з життя 0
Ми з маленького містечка. З роботою у нас не дуже, тільки можна десь поїхати на будову та заробити або працювати на державній роботі. Отак ми з чоловіком весь
Моя рідна донька підписала ту світлину «Тато, мама і я», а мені аж в очах потемніло від тієї кількості компліментів, які посипалися під цим фото, мовляв, мама з донею як сестри. Та вони майже одного віку.
Історії з життя 0
– Олю, ти знала, – питала я доньку ще раніше, але вона відпиралася. А тепер, коли й місяця не пройшло з нашого розлучення, то вона виставляє це усміхнене
«Я тебе ні про що не просив», – сказав мені чоловік. Я аж остовпіла. Невже треба чекати прохання, коли ти хочеш допомогти коханій людині? Та ти робиш це від щирого серця. А тут не треба нічого від мене було
Історії з життя 0
Не треба було мені стояти на базарі, поки Толик вчився і не приносив в родину ні копійки. Тепер розумію, чому він мені приніс той велетенський шарф, ні, він
Та не стає з віком характер нестерпнішим, просто перестаєш загортати все в гарний папірець, бо й так часу мало лишилося. Я подрузі хотіла про це сказати, наголосити, щоб увагу свою звернула, а вона вкотре все перекрутила на свій лад і нашу дружбу сорокарічну отак під ноги кинула
Історії з життя 0
Я знаю Віту ще зі школи, як прийшла новенька у старші класи, то всі хотіли з нею дружити, а вона вибрала мене і так ми до цих пір
Чи буде Олександр тим, хто не розчарує її? Але щоразу, коли вона бачила його усмішку, ці сумніви розвіювалися. Олександр став для неї не лише другом, а й опорою.
Історії з життя 0
У маленькому містечку, де час ніби зупинився, жила жінка на ім’я Марія. Їй було 52 роки, і життя вже давно показало їй свою сувору сторону. Вона пережила багато
Я зрозуміла одну просту істину – перш, ніж кинути себе під ноги комусь, уважно подивися, кому жертвуєш своє життя. Не важливо, чи то чоловік, чи то дитина, чи то батьки, не важливо чи це у вісімнадцять, чи у п’ятдесят
Історії з життя 0
Моя історія почалася з того, що я розчинилася в коханні, то тепер модна сказати, що я собі те кохання придумала, а його й близько не було. але ж
Я не могла дочекатися, коли діти випурхнуть з нашого гнізда, де ж я думала, що туди прилетить сизий голуб і почне все навколо заляпувати своєю вагомою думкою і все йшло до того, що й мій чоловік мав полетіти далеко і надовго
Історії з життя 0
Коли у нас на порозі став Микола, то мене й близько не насторожила його дорожня сумка. Він завжди їздив у рейси і я подумала, що він привіз моєму
Прийшла я з поминок за Софією і такі мене жалі розібрали, що все там так гарно було, все квітами обложили діти, вінків назамовляли, а як гарно її нарядили. Але я точно знала, що якби Софія отак встала, то вона б отак одразу й впала від того всього марнотратства
Історії з життя 0
І такі мені жалі, бо я ж поруч з нею жила, то хіба я не бачила в чому вона ходила та в якій хаті жила, а де її
Знаєте, як це чути, що твій вчинок, ще юнацький, але щирий, тепер як аргумент, чому я маю й далі чоловікову поведінку терпіти. І він навіть при чужих людях цим хвалиться, а я тепер собі думаю, що краще б я тоді була незряча, ніж тепер отаке мати.
Історії з життя 0
Знаєте, як це чути, що твій вчинок, ще юнацький, але щирий, тепер як аргумент, чому я маю й далі чоловікову поведінку терпіти. І він навіть при чужих людях
Після розмови з мамою, Іра намагалася не звертати уваги на причіпки Каті та Олени, а так як більше їй дружити не було з ким, вона читала книги, облюбувавши для цієї справи поруччя ганку.
Історії з життя 0
– Катя? Терлецька? – Катерина здригнулася, обернулася. Терлецькою її не називали вже багато років, це було її дівоче прізвище. Жінка, яка окликнула її, здалася знайомою, але Катерина ніяк

You cannot copy content of this page