nat

Я знаю Віту ще зі школи, як прийшла новенька у старші класи, то всі хотіли з нею дружити, а вона вибрала мене і так ми до цих пір

У маленькому містечку, де час ніби зупинився, жила жінка на ім’я Марія. Їй було 52 роки, і життя вже давно показало їй свою сувору сторону. Вона пережила багато

Моя історія почалася з того, що я розчинилася в коханні, то тепер модна сказати, що я собі те кохання придумала, а його й близько не було. але ж

Коли у нас на порозі став Микола, то мене й близько не насторожила його дорожня сумка. Він завжди їздив у рейси і я подумала, що він привіз моєму

І такі мені жалі, бо я ж поруч з нею жила, то хіба я не бачила в чому вона ходила та в якій хаті жила, а де її

Знаєте, як це чути, що твій вчинок, ще юнацький, але щирий, тепер як аргумент, чому я маю й далі чоловікову поведінку терпіти. І він навіть при чужих людях

– Катя? Терлецька? – Катерина здригнулася, обернулася. Терлецькою її не називали вже багато років, це було її дівоче прізвище. Жінка, яка окликнула її, здалася знайомою, але Катерина ніяк

Я вже десять років як пенсіонерка, ми обоє з чоловіком, дітей у нас немає, є тільки кіт Вуглик. Пенсії у нас не великі, так, що якраз вистачає аби

– Гріхом землю лишати без плоду. Гріхом!, – каже вона і навіть ображена на нас досі, що ми не пораємо дві грядки біля Крамарів. – Скільки за тих

Мій Тарасик на світ з’явився пізно і мені сказали, що більше у мене дітей не буде. Чи варто говорити, що я дитину просто обожнювала і нікому не дозволяла