Мені мало шматок торта в горлі не став від несподіванки! Хто посмів оскаржувати мій героїзм? То виявилося дівча, на вид років п’ятнадцять, якраз змивало зі столу плями
Завжди дивувалася своїй бабці, яка казала, що не має коли слабувати. Адже перед тим бабця детально описувала що та де її штрикає, коле і тягне, могла погоду передбачити
Коли я просила доньку одуматися заради дитини, то вона лиш губи скривила
– Мамо, це тепер твоя відповідальність, адже це ти наполягала аби я втримала чоловіка дитиною. Коли ж вона вернулася через двадцять років, то так само сказала мені: –
Я прийшла до неї, бо більше не було до кого, а вона вже знала наперед про що я буду просити
Я прийшла до неї, бо більше не було до кого, а вона вже знала наперед про що я буду просити і почала: – Наталочко, картопля геть не вродила,
Донька казала, що ніколи не піде моїм шляхом і все життя мені тикала нашою хатою, мовляв, люди, які таку хату будували не мали й крихти розуму
– Для чого ви її будували, якщо ні опалити, ні жити в ній неможливо? Взимку холодно, а влітку – спека? Коли я їй щось в житті радила, то
Я не знаю за що вона зі мною так зробила: роки дружби, все перекреслила своїм вчинком. А знаєте, яке виправдання: «Ти багатого життя захотіла, от я в тебе й трохи позичила». Боже, ми колись одну заварку з нею ділили, картоплю в мундирах на двох ділили, бо їй з села передавали картоплю, а я купувала в магазині морську капустку і так було
Ми з Славкою заселилися майже одночасно в новий будинок, обоє одного віку і одної долі, як виявилося. Я розлучена з двома дітьми, а у неї син, якого вона
Тепер я вже в голову чухаюся – навіщо мені було те все, я навіть в церкву не ходжу, а тут мама хресна. Я ж нічого тоді не знала про ті традиції, а тепер от дізналася, хто я для своєї подруги і на тому дякую.
Світлану я знала ще з університету, весела і запальна, завжди хотіла бути всюди перша, от і заміж вискочила перша серед нас усіх і ще й такого собі кавалера
Довгі роки я була певна, що Федір зруйнував моє життя. Я то просила в Бога його вернути, то ніколи його більше не зустрічати на своєму шляху. Скільки довгих днів і ночей я витратила на думки про нього, все питала себе – чому ж так сталося?
Я тоді була юна і гарна, як і всі юні, бігала на танці та прагнула кохання і багато мені не треба було в кавалерові – щоб очі карі
Не те, щоб я думала йти від чоловіка, тим більше стільки років прожили разом та й пенсія вже на носі. Але після його ювілею, я лише утвердилася в думці, що нічого не зміниться. Ніколи нічого не зміниться, тому й так вчинила
Ви ж знаєте про людей «старої закалки»? Думаю, що це ті люди, які на всі ваші спроби розповісти, як вам важко, які ви виснажені чи втомлені, одразу ж
Вже ми мали з Сашею з’їжджатися, бо зналися й по роботі, та й уже разом більше пів року, наче є основа для міцної родини. Аж тут вияснилося, що я меркантильна. Так-так, не знав цього Сашко, та й я сама не знала, що я така. А все от через що
Мені сорок два роки, маю доньку, які вісімнадцять років, Аліночку, вона цього року вступає у виш, тому витрати на неї виросли в рази. Я ростила її сама, так
Якщо чесно, то не знаю, що на мене найшло, бо салат на голові в любого чоловіка, то було занадто навіть на його слова. Я ж все наше спільне життя була поміркованою жінкою, невже цифра п’ятдесят робить такі дива?
Цій події передувала передісторія, як і буває, та жаринка, з якої потім роздмухалося те полум’я. Отож, напередодні свого свята, яке я сама собі влаштовувала: замовляла ресторан, складала меню,

You cannot copy content of this page