nat

У нашому, без сумніву, побожному сімействі листопад щороку перетворюється на справжній театр. Тридцять днів і ночей ми ведемо епічну битву за квашену капусту. — Галино! Цього року будемо

Минув тиждень, і Олена Василівна нарешті змогла самотужки підвестися з лікарняного ліжка. Наслідки недуги, що зненацька підкосила її, повільно, але незворотно відступали. Проте її серце мучило єдине болюче

— Матусю! Я зголодніла, ходімо, перекусимо десь! — шістнадцятирічна Зоряна схопила матір за руку й потягнула до невеличкої кав’ярні, повз яку вони саме проходили. Олена Вікторівна, Зорянина мати,

Остап зітхнув, дивлячись на батька, який, як завжди, сидів із кам’яним обличчям у своєму кріслі. Голос у сина прозвучав, ніби він виголошував вирок, а не прохання: — Тату,

Син дзвонив вже утретє, але Марія Василівна тим самим голосом йому казала те, що й вперше: – Я вареники ліплю, то на весь вечір, ти вже якось сам

Я багато разів мріяла, як мама повертається по мене, як все пояснює, як запевняє, що надалі буде найкращою мамою у світі. І ось тут переді мною жінка, яка

«А ось у цьому я твого чоловіка зустрічатиму, – скинула подруга мені фото в сукні, яка їй неймовірно личила, – Як думаєш, встоїть?» Я не кинула слухавку, а

“Не переживайте, любі, сестра вас віддасть у будинок для літніх людей.” Ці слова прозвучали в повній тиші. Мачуха закліпала очима і здивовано глянула на свою рідну доньку, Вікторію.

Чотири місяці тому життя Артема різко змінилося. Йому, сорокарічному фахівцю з логістики, повідомили про скорочення його посади. Це сталося несподівано, як грім серед ясного неба, хоча останнім часом

Маленька дівчинка Орися з раннього віку марила собакою. З неприхованою дитячою заздрістю вона проводжала поглядом щасливих власників, котрі прогулювалися, гралися чи їхали в автівках зі своїми чотирилапими улюбленцями.