Моєму Сергійкові сорок років виповнилося цьогоріч і найбільшим для нього подарунком я вважаю те, щоб він знайшов собі пару.
– Те, що твоя Галька тебе не варта, я тобі ще казала, коли ви лиш планували одружитися! Маніпулянтка вона була, є і буде!
Слова їй кривого не можна було сказати – одразу губи дрижати починали… Та навіть голос підвищиш аби вона нарешті почула, що їй хочу сказати – одразу сльози.
Це як з такою людиною жити?
Я просила сина не женитися з нею, але він мене не послухав і фактично п’ятнадцять років прожив з цією…
Нічого, нічого, ще прибіжить і перепрошувати буде, але мій син собі знайде гідну дружину! Та у мене купа претенденток на прикметі і то одна краща за другу!
Он донька Марії з сімнадцятої, і красуня, і квартира своя… Чом не дружина хороша? І вітається завжди ще й про здоров’я питає. Або Ніна з поліклініки? Вже добре, коли є блат поза чергою пройти!
Чи Ліда з магазину? Там теж кожного дня є свіженьке в холодильнику і на столі. А вона ж на мого Сергія вже поглядає!
Тому я вже все собі спланувала і вирішила, що почну таки з Маріїної доньки Оксани.
Запросила її на какао з тортом і Сергій якраз з роботи прийшов… Все було просто чудово – і погомоніли гарно, і Оксана, як та квіточка…
Та й побачила, що Сергій на неї оком кидає. Все, рахуйте, з руками і ногами заберуть мого хлопчика. А ота підколодна хай ще попробує знайти собі чоловіка на її характер і двоє дітей!
Тільки я вже з Марією почали мало не свахатися, як в гру вступила Ніна… А далі й Ліда з магазину…
Навперебій мені й знижки в магазині роблять і без черги до лікарів пускають – я просто вся цвіту! От, що значить, виростити сина-красеня!
І треба ж було наднести на моє щастя Надію?
Прийшла, очима кліпає і просить Сергія зі світлом щось зробити, бо вона чайник включила і щось бабахнуло і вже по світлу.
Я й не знала, що сусіди зверху квартиру продали…
А Сергійко мій і побіг, бо ж було на що подивитися на тій Надії.
А вона ж така, й не спинялася! То їй щось прикрутити, то їй щось почепити, то порадити і все до Сергія та все очима кліпає, та вечерею його пригощає…
А Сергій і радий бігати…
Я вже йому кажу, що треба обирати Ніну, бо вона мені он рецепти на ліки безкоштовні вибила, а він вперся, що або Надія, або ніхто…
Чи варто казати, що всі троє жіночок на мене образилося? Ще й рецепт анулювали…
Але ж що не зробиш для любого сина? Я тоді гордість запхала і вже й сама запрошую Надію на вечерю та рецепти страв, які любить Сергійко розказую та фото показую…
Вже пройшло більше місяця і бачу, що син мій вже налаштований рішуче, ввечері поголився, напахтився, одягнувся гарно і до Надії на гору пішов.
Пройшло кілька хвилин, як чую гам і гук…
Заходить Сергійко з отакенною синявою під оком!
– Чоловік її вернувся…
Я лиш руками сплеснула! Та як такою можна бути? Отак скористатися моїм сином і не сказати, що вона одружена?
Я їй на наступний день все сказала:
– Ти як не думала з сином нічого мати. То ти мені нащо всіх претенденток відвадила? Ти думаєш, мені на одну пенсію легко все купувати?
– Я ж вам казала, що одружена!, – бреше вона, – А ви й слухати не хотіли!
– Махлярка! Щоб ноги твоєї в нас більше не було!
Нічого… Сергійко трохи розвеселиться і таки зверне увагу на інших. Ще буде свято і на моїй вулиці!
Фото Ярослава Романюка.
Автор Ксеня Ропота.
