Я з Юрою у шлюбі вже вісім років як. Виховуємо двох дівчаток, старшій чотири роки, а молодшій три місяці. Я сама із дуже інтелігентної родини. У моїх батьків обох дворянське походження у всіх мінімум одна вища освіта. Батько ніколи не дозволяв підвищувати голос на матір, а тим більше вживати говорити не надто літературні слова.
А Юра мій простий хлопець. За плечима дев’ять класів освіти та коледж. Але при цьому він майстер на всі руки. У нього купа постійних клієнтів на роботі і чергу розписано надовго вперед. Керівництво гарно платить, цінує і береже, а клієнти ще й додому приїздять зі своїми авто, тож грошима завжди сім’ю забезпечує. При цьому дуже любить бавитись із дітьми. Найстаршу дочку дуже любить, постійно грає з нею. Молодшу може допомогти загойдати серед ночі, хоч на роботу треба рано вставати.
З самого знайомства батьків з майбутнім зятем, він не сподобався їм. Вони не розуміли, як може бути Юрій парою для їхньої чарівної дівчинки. Справді, мені спочатку було важко з ним. Я довго звикала до його прямоти, різкості, запального характеру. Але згодом, коли зрозуміла, як ставитися до неї, до дітей, потроху почала звикати до своєрідної поведінки чоловіка.
Батьки мої спочатку намагалися схилити зятя до здобуття освіти. Навіть були готові грошей позичити. Ось тільки справа зовсім не в грошах. Вони водяться в достатній кількості. Чоловік не бачив сенсу в дипломі вважав це все марнуванням часу. Навіщо даремно просиджувати штани, якщо від цього папірця толку ніякого особисто для нього? Заробіток у нього хороший і буде завжди.
Потім, начебто батьки заспокоїлися, змирилися чи вдали. Мама приходить допомагати мені з малою. І ось в один із візитів вона стала свідком не надто приємної сцени, яка трапляється у нашій сім’ї. але не часто. Від почутого моя мама мало не зомліла. А ситуація була банальною. Вранці Юра попросив зашити робу. Я кивнула, відклала вбік і забула адже мала вередувала. Увечері чоловік прийшов додому втомлений і без настрою після роботи. Побачив, що роба не зашита ну і почав бурчати невдоволено. Я теж була зморена з малою. Ну ми пар і випустили одне на одного.
Мама не дослухала, зойкнула і вилетіла із квартири зі сльозами на очах. Юрко ще трохи побурчав узяв малу, я теж бурчала, але робу зашила. До вечора ми вже й забули про все те і нормально розмовляли. Саме тому я й не зрозуміла, чого мама мені телефонує і просить піти від такого чоловіка.
Я щиро здивувалась, бо не розуміла якого “такого” а мама аж вхлипалась. Бачте вона вже й тата попередила. все йлму розповіла і якщо я сама не переїду, то вони мене заберуть від Юри.
А я щиро не розумію невже така поведінка в цілому ідеального чоловіка не нормальна? Ну може він інколи погорланити, але ж у кого такого в родині немає?
А мама каже, що варто задуматися, що це перший дзвіночок? Далі буде гірше.
Може я вже нічого в житті не розумію. Скажіть. а ваші чоловіки завжди шепочуть, якщо настрою не мають?
Чи то я вже сприймаю все надто спокійно і такого пробачати не варто?
05,05,2023
Головна картинка ілюстративна.