Того дня я з самого ранку пішла до свахи новоспеченої за весільними грішми, аби зробити так, як і домовлялись напередодні весілля. Ще з порогу відчула невдоволення тим що я прийшла: сваха мовчала, невістка голову вернула, а син поглянувши на них, покликав мене на розмову серйозну.
Ой, та казала я Дмитру не водити Галю, бо то ягода не з нашого поля. Ну як, з нашого, з села вона, але як от поговориш з нею, то ніби й не донька мами, що все життя на фермі пропрацювала.
Одна вона у батьків і пізня, вимолена дитина. То от що Галя сказала, то вже законом ставало для татка і матері. А школа? Пам’ятаю ті батьківські збори де Ніна – мама Галини, доводила учительці, що та її доньку не так цінує, як повинна. Розходилась, бо Галюні дали лиш одну пісню на концерті співати, а Галя – талант, то мала і ведучою бути і вірші казати і сама співати.
От так у всьому і завжди. Ніна бігала за донькою і була обурена, як її Галюню не так любили і не так до неї відносились, як до королеви. То ж Галя – вклоніться.
А тут на тобі: Дмитро почав із нею зустрічатись. Я вже так проти була, так просила навіть, не заходити із тими людьми, та от хто мене слухав? Проводжав він її з танців, гуляли зорі рахували, аж надумали весілля справити.
Я сказала як є – не витягну дорогого гуляння. Від нас 10 гостей і все. Ну, але, як королеві та скромно. Галя хотіла гуляння, аби всі в селі на вухах стояли, бо ж то вона заміж іде.
Ще на етапі підготовки уже Ніна сказала, що грошей не має на все. Вони із чоловіком і так більше п’яти тисяч доларів витратили, то вже й не мали де позичити. А Галя в сльози і до мого Дмитра: “Заміж не піду не хочу такої ганьби, аби без лімузину і дорогого ресторану”.
От тоді син до мене з проханням звернувся, аби я гроші у брата свого позичила:
— Дядько Павло на заробітках, то суму має гарну на покладі. Ти, мамо, позич, а ми із весільних віддамо одразу.
На тому і порішили. Пішла я до брата на поклон, все пояснила і взяла на позичку таки гарну суму.
Відгуляли весілля а вже наступного дня пішла я за подарованим, аби брату занести. Ох і зустріли мене невдоволено. Ніна голову вернула, а невістка навіть не привіталась. Син покликав на розмову і сказав, що вони порадились і вирішили, що гроші повернуть але згодом, а зараз вони хочуть поїхати на відпочинок у Грецію, уже й путівки замовили.
Що я вже не казала, як не пробувала до совісті їх усіх достукатись, та свати сліпі у любові до доньки, як і син мій. Поїхали молоді у Грецію, а я з братом на заробітки, бо де мала ті тисячі взяти аби повернути?
От так як тоді стосунки розладнались, то десять років ми спілкувались насилу. Син телефонував інколи, знала я від людей у селі, що живуть у місті і приїздять на гарній машині, а що там у них я не відала.
Так от, до суті. Повернулась я з заробітків в село, почала дім свій розбудовувати та робити все так, аби на старість уже було мені і тепло і в комфорті жити, аж тут Дмитро на поріг. Просити став у мене аби я його виручила, бо не має до кого і звернутись так обсіла його нужда.
Бачте, Галя любить гарно жити, але на те заробити не тямила сама, а син хоч і працював, та витягнути забаганки дружини не міг. Дорога машина – в кредиті. Квартиру орендують з євроремонтом у дорогому районі столиці. Онуку віддали у школу де оплата місячна вища за зарплатню сина. Звідки гроші? Та все у позичках та кредитах.
І от, тепер син просив у мене, аби я його виручила і допомогла з усім тим розібратись і повернути. Мовляв, він сам не може впоратись, а я єдина людина, яка здатна йому допомогти.
Звісно ж я відмовила. У мене є необхідна сума, але з такою ситуацією вийде, що я все сину віддати повинна і лишитись ні з чим.
— Приїжджай в село, залишай і ту квартиру дорогу і школу не по кишені, – кажу йому, – я тобі допоможу придбати господарку, за три роки вже й вийдеш із цієї ситуації.
Дмитро не погодився на мою пропозицію ще й пішов ображений від мене. Раніше хоч телефонував, а тепер узагалі і слова від нього не чути.
Знаєте, я ж мама і душа тепер мені не на місці. А може я не правильно оце зробила. Така нині ситуація скрутна у нього, а я, єдина рідна йому людина, і відмовила.
Може, все ж, допомогти сину? Як вважаєте?
Головна картинка ілюстративна.