fbpx
Історії з життя
Це було давно, років 20 тому. Я їхала в автобусі. Народу було багато, всі сидячі місця – зайняті. Я стояла, тримаючись за поручень, щоб не впасти, автобус неабияк трясло…Мій погляд випадково впав на стареньку, яка сиділа біля вікна, і я була вражена

Вона була неймовірно красивою!

Я не могла відірвати від неї погляду.

Акуратно укладене в косу сиве волосся, скромна бавовняна сукня темна в горошок, туфлі чорні без каблука, прості, але дуже зручні.

Вона дивилася у вікно, про щось задумавшись. Вираз обличчя у неї був такий, ніби ангели з небес до неї спустилися… Я ніколи не бачила таких обличь, навіть на іконах.

Легка, ледь помітна посмішка освітлювала її обличчя. Було в ній щось неймовірно живе, ніби всі її думки відбивалися на обличчі. Про що вона думала – не відомо, але, явно, – про щось хороше…

В руках вона тримала величезний кошик, напевно їхала на дачу.

— Зупинка. – Оголосив водій, і бабуся неспішно встала і пішла до виходу. Здавалося, що їй зовсім не заважає натовп людей, ніби всі уступають їй дорогу. І навіть великий кошик нікого не зачепив.

Вона пройшла до дверей і вийшла на наступній зупинці.

Я дивилася їй услід. Її хода була плавною і неспішною. Здавалося, вона живе в іншому світі, гармонійному і добрішому. У мене навіть в душі защеміло, ніби побачила я щось невловимо-прекрасне, що ось зараз в цей момент від мене вислизає…

Ніхто не звернув на неї уваги, крім мене. Ніхто не помітив її краси, тому що люди звикли, що красивими бувають тільки молоді.

Вважається, що старість – некрасива, і люди бояться постаріти.

Але після зустрічі з цією старенькою я знаю: краса – всередині.

Некрасивими стають ті, у кого думки негарні. Людей псують не зморшки і не сивина, а ГРИМАСИ злоби, заздрості, жадібності та інших вад, які з роками ще більше вимальовуються на обличчі.

Дбати треба не про те, щоб розгладжувати зморшки, а про те, щоб удосконалювати ДУШУ. І тоді в будь-якому віці ви будете прекрасні.

Я хотіла б в старості бути схожою на ту красиву стареньку, котру я одного разу, випадково зустріла. Не знаю, чи вийде у мене, але я буду намагатися…

Автор: Маріанна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page