fbpx

Цієї ночі увесь під’їзд не спав – гуртом намагались відчинити двері у квартиру старенької сусідки знизу. Донька в сльозах стоїть молиться, ми вже нічого хорошого не чекаємо, аж тут двері таки відчинили. Ми зайшли в середину і отетеріли

Що старші люди, то більше в них своїх вигадок у голові.

Я живу у невеликій квартирі в центрі. Практично всі мої сусіди – пенсіонери. Вони між собою дружать, спілкуються та всі про всіх усе знають.

Якщо щось у когось трапляється, співчуває весь будинок. Усі переживають, допомагають, підтримують.

Ось, наприклад, цієї ночі ми всі дружно не спали. Увечері всі затихли, приготувалися до сну, але о першій ночі довелося у чому було вискочити у під’їзд. Стояв такий гуркіт, що ми подумали – будинок розвалюється!

А таки щось сталося — зламували замок у бабусі з другого поверху. Вона вже старенька, глуха, тож переживали всі. Донька приїхала прямо вночі, бо весь день не могла додзвонитись до матері.

Ще й сусіди зателефонували їй, сказали, що був дивний стукіт у квартирі пенсіонерки. Після нього одразу стало тихо, але підозріло.

Відкрити ключами не вийшло, тож мужики взялися відчиняти замок як могли. Донька в цей момент плакала, на ній не було обличчя, та що там – усі переймались дуже. Дзвонили, стукали – ніхто не реагував! Але світло на кухні горіло.

Вже й рятувальники приїхали, адже впоратися із залізними дверима чоловіки не змогли. Дочка молилася, щоб літня мама була жива.

Коли висадили двері, будинок стрепенувся. Зайшли в квартиру, а звідти бабуся посміхається.

– Ну як я вас? — задоволена старенька мовить.

Як з’ясувалося, бабуся вирішила показати доньці, що може статись будь-якої миті. Та не приходила провідувати довго пояснюючи, що зайнята. А старенька чекала-чекала ну і вигадала оось таке. а може хто й порадив.

Не знаю, чи й подіє, бо донька ттеж уже у віці, але зрозуміла одне: стареньких треба берегти.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page