Цього разу тато поводився дуже дивно. Замість того, щоби, як завжди пожаліти і приголубити, почав засипати мене незрозумілими питаннями. Ну а потім узагалі, заявив, таке, що в мене досі у голові не вкладається.
Тато мене сам ростив. мами не стало, коли мені ледь вісім років виповнилось. Я впевнена, що у світі не існує більш доброї. світлої і люблячої людини. Мій таточко найкращий і я про це йому ніколи не стомлюсь говорити. Він і кіски мені заплітав і уроки зі мною робив, і машину лагодити навчив і пельмені ліпити з картоплею. Все, що я вмію. що знаю, все від нього.
Коли я заміж виходила, мій тато гірко плакав. Казав, що й не счувся, як час пролетів. Усе не міг повірити, що я під вінець іду, адже сам нещодавно у такій же гарній сукні мою маму за дружину брав. Ще на весіллі тато сказав чоловіку, що ніколи не дасть мене в образу. Навіть додав, що залишає за собою право мене забрати, якщо побачить. що я не маю із ним щастя.
Ми з Олегом в принципі, ніби як добре живемо. Він гарно заробляє. квартира у нас своя – придане від тата мого. Але є у мого чоловіка одна особливість, як тільки ми з чоловіком не знаходимо спільної мови, він одразу виставляє мене із дітьми за двері. Я у такому випадку їду до тата, перечекати. поки настрій чоловіка не покращиться. Це вже стало певним правилом у нашій сім’ї.
Ми працюємо 5 днів на тиждень. На вихідні їздимо до моїх батька мого, але останнім часом я їжджу сама. Раніше я намагалася згладжувати всі непорозуміння між ними, йти на компроміси, але потім зрозуміла, що у тата і чоловіка мого немає нічого спільного, тож видихнула і проводила час із батьком.
Ну а цього разу прямо посеред ночі, коли ми із дітьми подзвонили у татові двері, він нам не відчинив. Я вже за нього перейматись почала, а що якщо щось трапилось? Набрала його на мобільний, а він каже, що впустить тільки в останній раз. Якщо я після цього знову піду до чоловіка я йому більше не донька. Квартиру у якій ми живемо він краще в оренду здасть, а я вільна робити, що вважаю собі за потрібне.
Звісно, у тому стані я пообіцяла усе, що він просив. Тиждень ми у тата пожили, аж тут Олег дзвонить із вибаченнями. Все пояснив і каявся. казав, що це вже точно в останній раз. навіть на коліна став, оч і через відеозвязок.
Я речі збираю. а тато дивиться – киди? Кажу так і так іду назад у свою сім’ю. А тато мені і каже, що його слова були не пустим звуком і якщо я от зараз іду, то більше додому можу не повертатись. та й про квартиру нагадав.
Олега я дуже люблю, але й тата втрачати не можу і не маю бажання.
Ну чому мсій тато так зі мною вчиняє? Чому змушує обирати між коханням і ним?
Підкажіть, як мені і сім’ю зберегти і з татом підтримувати нормальні стосунки?
Поки я у тата живу. А як далі бути не знаю.
26,05,2023
Головна картинка ілюстративна.