Ох, вже ці молодіжні звичаї! Ну не дотягнутися, ні переплюнути! Мій син рік тому одружився. Дружина, на перший погляд, здалася дуже милою і вихованою дівчиною. Але це тільки здалося.
До весілля вона ще намагалася вести себе більш-менш чемно і належним чином. Але як тільки отримала штамп в паспорт, її наче підмінили, стала зовсім іншою людиною. Але це, як кажуть, не моя справа. Досить, що син залишається людиною, яка поважає і шанує старших.
Він у мене взагалі дуже хороший. Самостійно відкрив свою справу і сам її розкрутив. Тепер міцно стоїть на ногах і мені допомагає. Я йому за це дуже вдячна.
Поки він жив один, я регулярно приходила до нього додому, наводила лад і готувала їсти. Квартиру намагалася тримати в чистоті і порядку. Після появи невістки, вирішила, що моє таке втручання буде виглядати надмірним, тому понадіялась на нову господиню.
Краще б не надіялась. Вона не змогла підтримати порядок у домі чоловіка на колишньому рівні. Спочатку я якось натякала дружині сина, що прибирання слід робити постійно. Тим більше що вона нічим не обтяжена і часу у неї для цього більш ніж достатньо.
Але у відповідь я чула тільки масу порожньої балаканини, а результату все не було. Сподівалася, що поява немовляти зможе її перевиховати, так як з’явиться відповідальність за дитинку. Ага! Таких ніщо не виправить.
Перші місяці мені дозволили пожити з ними, щоб допомогти молодій мамі. Так я і рада цьому була. Хоч за онуком пригляну, так спокійніше буду. Кімнату дитини я, природно, підтримувала в чистоті, як і належить. А от весь інший простір залишився під наглядом невістки.
З приводу приготування їжі у невістки взагалі окрема стаття. Готувати ми не любимо, просту їжу ми не їмо. Їсти краще в ресторанах. Ну да, син повертається додому близько одинадцятої вечора, йому залишається тільки в ресторан вести дружину, вигулювати! Слів просто немає! І звідки набралась тільки такого!
Поки жила з ними, я взяла на себе приготування їжі і частково прибирання. Як не дивно, але і домашня їжа їй йде прекрасно! Хотіла поговорити з сином про невістку і її поведінку. Але він її дуже любить. Не хочу псувати стосунки зі своєю дитиною через це непорозуміння. Час все одно розставить все по своїх місцях.
Зараз онук уже підріс. Відчуваю, що скоро мене попросять, так би мовити, відселитися. Але мене хвилює тільки одне питання: як зробити так, щоб і дитина була під наглядом, і син нагодований? Сподіватися на молоду маму марно. Але питання потрібно вирішувати і терміново, тому що часу у мене залишилося небагато.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
