У мене двоє прекрасних онуків. Вони хороші дітки, але моя невістка неправильно їх виховує. Справа в тому, що вона багато їм дозволяє. Як не прийду в гості, а дітки бігають по будинку, кричать і галасують. Роблю зауваження – відповідають, що їм мама дозволила. Та й невістка відразу їх захищає. Як на мене, то діти повинні поводитися більш стримано. А то, вони так скоро на голову сядуть і стануть некерованими.
Дітей треба тримати в руках, щоб слухали і поважали батьків. Що стосується примх, то і тут їм потурають. Батьки купують їм все, що тільки захочуть і дозволяють буквально все. Мені здається, що так діти нічого не будуть цінувати. Ми не будемо давати все, а значить, що для цього не треба особливо старатися. Це погано впливає на дисципліну. Особисто я, купувала подарунки синові тільки тоді, коли він добре себе поводив і вчився. Він знав, якщо хочеш щось отримати – виконуй певні умови. Подарунки були заохоченням в нашій родині, а не марною тратою. На це питання у нас з невісткою теж кардинально протилежні погляди. Вона вважає, що діток треба балувати.
Крім усього, онуки абсолютно непривчені до роботи по дому. Вони вже не маленькі, їм 8 і 6 років, і їм можна дати невеликі доручення. Скажімо, поливати квіти або мити посуд. Таким чином, вони будуть відповідальними і будуть знати, що у них є свої обов’язки. Моя невістка завжди говорить, що не хоче відбирати у них дитинство. Що діти повинні гратися, а не виконувати роботу по дому. Мовляв, виростуть, встигнуть ще до домашніх турбот.
Коротше кажучи, я ніяк не можу знайти контакт з невісткою в питанні виховання дітей. Вона робить все по-своєму, і абсолютно не правильно. Мої ж підказки та рекомендації пропускає повз вуха. А якщо я починаю вчити її, як буде краще – сприймає все так, 6ніби я їй щось лихе роблю. Відразу починає чинити опір і перечити.
Днями я вирішила навчити дружину мого чоловіка як бути хорошою мамою. Я їй пояснила, що вона не правильно виховує моїх онуків. А вона замість того, щоб подякувати за допомогу – образилася на мене. І слухати мене не стала. Що за виховання таке?
Не знаю, як з нею можна ще говорити? Я ж старша і досвідченіша, і знаю, як буде краще. Упустити момент і буде пізно.
Тільки як переконати мою невістку?
Як знайти підхід до неї? Або мені самій взятися за виховання онуків, не питаючи її думки? А то виростуть, не зрозумій ким, а нам потім буде соромно за них!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
