Я так втомилася, мій чоловік, Антон, поводиться як дитина, – крізь сльози розповідає Олена. – Або навіть не як дитина, а як манірна дівчинка-підліток.
Ось, наприклад, дав мені привід для ревнощів, дізналася, що він якихось дівчат у кав’ярні водить і мило з ними щебече. Я йому прямо сказала, що така поведінка мені неприємна і взагалі неприйнятна. Якби я поводилася аналогічно, то дома б не обійшлося без розбірок. І що ти думаєш він зробив?
— Як правило, дорослий чоловік сяде і обговорить ситуацію, але це, мабуть, не про твого Антона.
— Вгадала, він поїхав до мами! Він фліртує з іншими дівчатами, а я залишилася винною, як же я посміла його приревнувати? Але свекруха стала на мою сторону і відправила його назад. Довелося моєму коханому повернутися додому.
А ось недавно посварилися через те, що він постійно спонсорує посиденьки з друзями, а гроші бере з нашого сімейного бюджету. Чому я повинна собі або дітям в чомусь відмовляти, вибирати, що дешевше, а наш тато в цей час пригощає своїх друзяк?
Вони ж і дружать з ним, тільки тому що він для них останню сорочку віддасть, а коли нам потрібна елементарна допомога, друзів вдень з вогнем не знайти.
Він вислухавши мої аргументи, образився і не повертається додому до пізнього вечора. Прийшов, поїв і бігом спати. Ми з ним не розмовляємо, де він весь вечір після роботи бродить, я не знаю.
У мене вже просто немає сил — мій чоловік при будь-якій суперечці, як ранима панянка грюкає дверима і йде з дому. Хоч розлучайся чи що, шкода тільки дітей без батька залишати, але моє терпіння вже на межі.
Як вважаєте, Олені варто проявити мудрість і спробувати щось змінити у стосунках? Чи поберегти нерви і піти від такого емоційного чоловіка?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
