Бабуся у нас дає концерти – за два роки вже вп’яте переписує заповіт. Не розмовляє з усіма дітьми і внуками, всі стали не такими, всі не так за нею доглядають і думають, як би отримати її житло. Це не старече, просто характер у неї завжди був не мед, а з роками це лиш “покращилось”.
Зараз бабуся живе одна, діда Герасимчука близько трьох років тому не стало. Раніше хоч він її якось заспокоював, а тепер все. Вона примудрилася в рекордно короткі терміни втратити зв’язки з усіма. Мама моя з нею не спілкується рік, її брат і того більше. Гроші мовчки перекидають їй, але не спілкуються.
Я з самого дитинства пам’ятаю, що бабуся дуже вже любила з’ясовувати стосунки. Найбільше це стосувалось мами і дядька.
Дідусь взагалі був єдиною людиною, яка могла бабусю заспокоїти. Навіть голос не підвищував, просто гляне з-під своїх кошлатих брів, і бабусю просто не впізнати, прямо свята стає .
А ось не стало діда і бабуся втратила відчуття реальності.
Спочатку бабуся обходила дядька Стаса, маминого брата. Розповідала, як їй самотньо і погано одній, що ніхто її не розуміє, тільки він. Смикала постійно дзвінками, то допомогти, це зробити. Демонстративно писала заповіт, за яким трикімнатна квартира в столиці повністю повинна була дістатися дядькові.
Він їй допомагав не за квартиру, а за совість, все ж мама. Фінансово дядько не бідував, сам жив з дружиною в своєму будинку, синові вони квартиру теж вже купили. Тому ніякої користі не було, це точно. Ми з сім’єю дядька спілкуємося добре, тому в курсі подій.
Бабуся так перейнялася любов’ю до сім’ї сина, тому що до цього примудрилася непорозумітись з мамою. Зрештою, і його вона довела до сивого волосся, причому наскільки, що він перестав, як і мама з нею розмовляти.
Потім пішли мої двоюрідні тітки і дядьки. Сценарій той же: велика і щира любов, заповіт і через три місяці грандіозний концерт. Так бабуся за три роки “перебрала” всіх близьких і далеких родичів. Кожен нам дзвонив спочатку аби сказати, що ми не праві у відношенні до бабусі, а потім жалілись і плакались.
А ось нещодавно я дізналась, що бабуся до себе запросила якусь одиноку молоду маму з дитиною. У людини неприємності і жити немає де. От і погодилась “доглядати” за бабусею в обмін на спадок.
Перед нами тепер дилема: чи потрібно попередити ту дівчину про бабусин характер. Квартири нікому не шкода, най має, аби лиш на користь, а ось дівчину відверто жаль, все ж таки на щось надіється, раз переїхала з дитиною.
От тепер і думаємо і не знаємо, що ж робити. Чи сама хай розбирається, а може якраз у них там усе складеться?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
