Коли Ользі було п’ятдесят років вона вирішила піти її чоловіка. Вся сім’я була здивована. Адже, як на них то була гарна сім’я. Чоловік, син, дочка та навіть двоє онуків. Батьки зовсім не підтримали таке рішення Оксани як і інші родичі. Говорили жінці, що як тільки вона покине сім’ю та піде, родина, а особливо батьки припинять спілкуватися з нею й не будуть і на поріг їхнього будинку пускати.
Одного дня Ольга затрималася на роботі. Вона зовсім не хотіла повертатися додому. Там вона потрібна тільки як обслуга: чоловіка на роботу зібрати, сину речі випрасувати, з онуками посидіти, доки донька зайнята. І тут неочікувано начальник робить їй пропозицію. Ольга була в ступорі. А Дмитро Олегович розумів, що вона зараз заміжня. Тому сказав, що почекає.
Звісно, Ольга спочатку думала й не знала, що відповісти. А Дмитро Олегович їй говорив, що він живе один і взагалі давно вже кохає жінку, але ніяк не знав як їй це сказати. Ольга задумалась.
Щодня вона прокидалась о шостій годині ранку, і поки всі спали починала працювати. Спочатку готувала сніданок чоловікові, лаштувала обід на роботу, прасувала та готувала всі необхідні речі. Потім чоловік прокидався, снідав та йшов працювати, навіть “дякую” не буркнувши. То йому випрасовано не рівно, то чай холодний. Після того як жінка відправила чоловіка на роботу, була черга сина. Він хоч і був одруженим, та вона все ще готувала йому сніданки і складала в судочок щось на обід. А вже як син йшов, то Ольга відводила онуків до садочка. Вона сама і поснідати не встигала. Все повинна була робити щось для когось.
Після роботи Ольга завжди йшла до продуктового магазину. Їй необхідно щодня купувати пакети продуктів, аби приготувати їжу родині. Забрати онуків з садочка, бо часто невістка була зайнята своїми справами й просила свекруху це зробити.
Хоча жінка заробляла достатньо багато коштів для їхнього міста, на себе вона їх не витрачала, адже необхідно купувати продукти та й невістка з сином постійно потребували чогось.
Чомусь ось саме того дня вона усвідомила, як жила останні роки. Напевне це і надало їй сміливості відповісти “так” Дмитру Олеговичу, якого знала останні десять років.
Дмитро виявився зовсім іншим чоловіком. Коли Ольга прокинулася, щоб приготувати йому сніданок він був неприємно здивованим. Сказав Ользі йти далі спати, адже він сам все зробить. Вперше у своєму житті Ольга так довго зранку спала, та ще й не готувала сніданок. Це звісно була приємна несподіванка, навіть диво.
А коли Ольга з Дмитром пішли за продуктами до магазину, то й тут на неї чекав сюрприз. Дмитро перетворив це заняття не на нудне складання продуктів до візка, а на веселу пригоду. Ольга навіть у тачці проїхалась, чого навіть онукам раніше не дозволяла. Вечерю вони разом готували.
Родина і досі не спілкується з Ольгою, хоч і минуло три роки. Онуки навчившись користуватись телефоном інколи телефонують, адже бабусю пам’ятають і люблять.
З колишнім чоловіком Ольга розлучилась і вийшла заміж за Дмитра. Так, романтика у їхніх стосунках трохи згасла, але залишилась одна велика і щира любов на двох. Вони і досі все роблять разом, дрібниця, але для Ольги це ціле життя.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
