fbpx

Усі довкола крутять біля скроні пальцем і в один голос кажуть «Повинна і все.». А я не хочу брати фамілію чоловіка після шлюбу, це ж пережиток минулого. Нащо дотримуватись цих древніх застарілих звичаїв?

Усі довкола крутять біля скроні пальцем і в один голос кажуть «Повинна і все.». А я не хочу брати фамілію чоловіка після шлюбу, це ж пережиток минулого. Нащо дотримуватись цих древніх застарілих звичаїв?

Я щиро не розумію чому я повинна брати прізвище свого чоловіка після весілля. Так, раніше таке було прийнято, але зараз ми живемо в зовсім інший час, де подібне вважає архаїзмом. Ви хоч раз бачили, щоб зірки кіно міняли своє прізвище після шлюбу? У тих країнах, мені здається, це взагалі сприймається трохи інакше, ніж у нас. Все-таки в нас, шлюб це щось святе, хоча я до нього так не ставлюсь. Адже в першу чергу це правові наслідки і переваги, які отримає пара. А любов та інше – це тимчасово. Адже ніхто ніколи назавжди не залишалася зі своїм першим коханням, не рахуючи художніх творів.

Проте, мої родичі продовжують наполягати на тому, щоб я взяла його прізвище. Таке відчуття, ніби воно їм подобається більше, ніж їх власне. Це просто смішно і звучить безглуздо. Якби я могла до них достукатися і пояснити, що важливе ні прізвище, не спосіб святкування весілля, а те, що насправді відбувається між людьми. Але ні, це просто неможливо. Мене ніхто не слухає, тому що сприймають мої слова як крики немовляти.

 Це з одного боку дратує, але з іншого я не можу спалити всі мости спілкування з моїми родичами. Адже це моя сім’я. Вони не зрозуміють моєї поведінки, і ніхто не зрозуміє. А що я буду робити, якщо розлучуся з чоловіком? Мені ж просто нікуди буде йти.

Ось саме тому я хочу знайти рішення своєї проблеми так, щоб мені не довелося брати прізвище і при цьому залишити гарні відносини з ріднею. Адже вони просто не приймуть такий шлюб. І якщо не перестануть докопуватися до мене, то почнуть пред’являти моєму чоловікові все своє невдоволення щодо ситуації.

До слова, мій чоловік ставиться до цього спокійно. Він ніколи не говорив, аби я брала його прізвище. Фактично, йому просто все одно, яке прізвище я буду носити. І почасти через відсутність у нього тяги до таких традицій я його і полюбила. Адже йому важливо те, яка я людина, а не яке прізвище ношу.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

You cannot copy content of this page