Моїй мамі 55, вітчиму 58. Живуть разом з мамою понад 20 років. Уже кілька років у вітчима є “кохання на стороні”. Мама знає про це, переживає, відстежує їх спілкування.
Варіанти, які я пропоную, маму не влаштовують. Прогнати – боїться залишитися одна, без фінансової та технічної підтримки. При тому що квартира своя, та й матеріально не пропаде.
Мабуть все ж не просто страх є причиною, а залишилися почуття, та й років вже не 18 і навіть не 40. Не звертати уваги, абстрагуватися – не може, постійно дзвонить мені зі стривоженим голосом, відчувається, що й плаче частенько. Я вже теж на межі, тому що не знаю, як допомогти.
Просто безвихідь якась. Підкажіть, що мамі робити в цій ситуації? Що мені робити? Порада стояти осторонь чудова звісно, але дивитися як вона себе цими переживаннями доводить я теж не можу.
Мама хоче все повернути як було і сподівається, що можна припинити його спілкування з тією жінкою. Але за стільки років я вже не особливо вірю, що це можливо.
Фото ілюстративне.
