fbpx
Історії з життя
Веселенький чоловік повернувся з новорічного корпоративу під ранок і з помадою на комірі

Наталі було тридцять років. Лише два роки після закінчення ВНЗ вона працювала помічником юриста. Потім вийшла заміж та стала домогосподаркою.

Спочатку таке життя їй дуже подобалося: багато вільного часу, ніякого стресу, коханий чоловік, приготування кулінарних itltdhsd, радість материнства.

Однак поступово романтика спільного життя зникла. Чоловік почав ходити з невдоволеним обличчям, готування і прибирання не приносили задоволення, спокійна дитина стала примхливою, життя стало прісним і одноманітним.

— Що з твоїм обличчям? — зустріла якось Наталя свою давню подругу, дуже енергійну жінку, — Наталю, ти справляєш враження заїждженого коня.

Ельвіра відрізнялася безцеремонністю у висловлюваннях, але завжди «влучала» точно в ціль.

— Звичайно, заїждженого, — глибоко зітхнувши, підтвердила домогосподарка, — дім— крамниця— садок. Я страшенно втомлююсь, нічого не бачу, ніяк не розважаюсь. А чоловік при всьому цьому вважає, що все моє життя — суцільний відпочинок.

— Ой, не скаржся! — Вигукнула Ельвіра, — Втомлена домогосподарка — це смішно!

— Нічого смішного, — образилася Наталя, — Ти сама так спробуй.

— Та, це ти спробуй! — Заперечила подруга, — Знайди роботу — відпочинеш і розважишся! Звичайно, ходити по колу, як ослик, не надто весело!

Слова жінки, що живе повним життям, оточеним суспільством, подіями та ароматом парфумів, залишили неприємний осад у Наталчиній пам’яті, але засіли в ній глибоко і надовго.

«Мені тільки роботи не вистачало, — подумала невдоволена домогосподарка, — Ельвірі, мабуть, чоловік допомагає по дому, от і є час ходити на роботу. Хоча, звичайно, там спілкування… різноманітність…»

Веселенький чоловік повернувся з новорічного корпоративу під ранок і з помадою на комірі.

— Не знаю, як це вийшло, — ліниво відповів він, — Може, хтось пожартував.

«А якщо він піде? — ця думка пройняла Наталю страхом за своє майбутнє, — Що ж ми тоді з дитиною робитимемо? Будемо жити на аліменти? Чоловік не розщедриться на двох, він досить економний. Тоді що ж?.. Піду працювати прибиральницею? Але ж я за освітою юрист. А може, Ельвіра мала рацію? У роботі є свої плюси».

Наступного дня жінка, яка звикла до домашнього режиму, вже вирішила почекати з роздумами щодо працевлаштування. Але чоловік знову з’явився пізно і цього разу з подряпиною на спині.

Наталя боялася висувати йому якісь притензії. А чоловік продовжував свої походеньки.

— Ельвіро, привіт! — за п’ять років жінки зустрілися на юридичному форумі у столиці.

— Наталю? Тебе не впізнати! Ти навіть помолодшала! — Ельвіра була вражена змінами в зовнішньому вигляді подруги, — Що ти тут робиш?

— Спасибі, Ельвіро, — відповіла задоволена Наталка, — Я тут так само, як і ти для обміну досвідом.

— Ого! А як же дім, дитина, незадоволений чоловік?

— Будинок стоїть на тому ж місці, дитя — у школі, а чоловік тепер усім задоволений: посміхається, більше не скаче в гречку, допомагає по господарству, навіть готувати навчився.

— Оце так зміни! І навіть зрадливого чоловіка перевиховала?! Але ж як тобі це вдалося?

– За твоїм рецептом! — Засміялася Наталя, — Просто я більше не залежу від нього. Працюю та заробляю. Мені цікаво жити. А йому, певно, тепер цікаво зі мною.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page