Канадський ветеринар Кліффорд Редфорд не зміг всидіти в Торонто, коли почув про повномасштабне вторгнення росії. Спочатку він волонтерив в Польщі і зізнався, що українці його просто вразили.
“Я закохався у людей, які перетинали кордон із Польщею — чоловіки та жінки з вашої країни, чув історії, спілкувався із людьми, які рятують Харків і які лишаються там, навіть якщо це небезпечно, тому я вирішив приїхати і допомогти”, — пояснює Редфорд.
Тому Кліффорд скористався «шансом» і приїхав до Харкова на 10 днів на запрошення громадської організації “Порятунок тварин Харків”.
“В першу чергу ми беремо собак та котів, які є нещасними, пораненими, безпритульними. Допомагаємо їм почуватися краще: ми їх лікуємо, оперуємо, а також виїжджаємо у гарячі точки у регіонах, і туди доставляємо їжу та ліки, перевозимо деяких із цих тварин до безпечних місць”, — розповідає волонтер.
Кліффорд на своїй шкірі відчув, що таке бути в Україні – він був біля зони потрапляння снаряду, що виклав на своїй сторінці, він об’їздив купу сіл і містечок Харківщини та Донеччини і продовжував вражатися українським духом.
В одному з таких місць він познайомився з родиною, яка опікувалася покинутими тваринками і вона просто не могла виїхати, бо не могла залишити тварин.
“Вони знали, що їм, можливо, доведеться евакуюватися, але вони знали, що не можуть залишити тварин на вулицях. Тож ви даєте мені внутрішньої сили продовжувати робити те, що я роблю. І я дійсно вражений вашими людьми”, — говорить канадець.
За матеріалами Суспільного.
Фото: колаж.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину