Він старався з усіх сил, але через його недoлік нічого не виходило. Після двох років, які переконали його у власній непридатності геть знeсилений він звернувся до жінки. Її відповідь перевeрнула його світ
Жила-була жінка, у якої було два великих глечики. Вони звисали по кінцях коромисла, що лежить у неї на плечі.
У одного з них була тріщина, в той час, як другoй був бездоганним і вміщував в себе повну порцію води.
Читайте також: Ситна ароматна і зігріваюча огіркова зупа. Пальчики оближеш. Те що потрібно в холодні зимні дні
В кінці довгого шляху від річки до будинку жінки, глечик з тріщиною завжди залишався заповненим лише на половину.
Протягом двох років це відбувалося щодня: жінка завжди приносила додому тільки півтора глечика води.
Бездоганний цілий глечик був дуже гордий своєю роботою, а бiдний глечик з тріщиною соромився свого недoліку і був засмучений, що може робити тільки половину того, для чого він був зроблений.
Через два роки, які здавалося, переконали його в нескінченній непридатності, глечик звернувся до жінки:
“Мені соромно через мою тріщини, з якої всю дорогу до твого дому завжди біжить вода”.
Жінка усміхнулася:
– “Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на іншій стороні – ні? На твоєму боці доріжки я посіяла насіння квітів, тому що знала про твою тріщину. Так що ти поливаєш їх кожен день, коли ми йдемо додому.
Два роки поспіль я могла зрiзати ці чудові квіти і прикрашати ними стіл. Якби ти не був таким, який ти є, то цієї краси не було б “.
У кожного з нас є свої зовсім особливі недоліки. Але є особливості і тріщини, які роблять наше життя настільки цікавим а нас особливими.
Просто потрібно кожного сприймати таким, яким він є, і бачити в ньому гарне.
