Це сталося років 40 тому. Я, тоді ще студентка, проходила практику у місці, де на світ з’являються немовлятка. Різне бачила і усіляке було, але одна історія не дає мені спокою і досі. Щодня згадую і щодня намагаюсь зрозуміти ту дівчину, але не виходить і досі, хоч стільки років уже минуло.
До нас привезли дівчину. Як часто тоді бувало ні на якому обліку вона не стояла, адже робота чоловіка це часті відрядження у різні куточки, тоді ще, великої держави. Дружина їздила з ним і про те, що у них трійня, вони звісно ж не здогадувались.
Це було подією несподіваною не тільки для молодої мами, а й для всіх нас, але все пройшло прекрасно. На світ з’явилось троє здорових немовляток: двоє дівчат і один хлопчик.
Наступного дня вона повідомила телефоном чоловікові, що він став багатодітним батьком. Судячи з її обличчя, що змінилося, йому новина не припала до душі. Дівчина змарніла, похнюпилась і пішла в палату. Діток ми їй не віддавали, виходжували самі, приносили лише годувати. Маленькі вони були, та й куди їй в одні руки трьох.
Наступного дня з’явився батько сім’ї. Він з молодою мамою попрямував прямо до завідуючого відділенням. Було зрозуміло, що він не в захваті від такого що відбулось. Пробули вони в кабінеті довго, а коли вийшли, дівчину було годі впізнати. А чоловік їй щось бубонів не перестаючи. Я, каюся, підслухала.
– Куди нам стільки? Я у вічних відрядженнях, ми постійно переїжджаємо, ти одна з ними не впораєшся! Тут би одного виростити! Ми не можемо брати на себе таку відповідальність. Завтра я приїду і заберу тебе із сином. Мамі не повідомляй, ні моїй, ні своїй.
Вона мовчки кивнула і попрямувала в палату. Він поїхав.
Цілий вечір вона не відходила від дівчат, обіймала їх і цілувала, просила вибачення за те, що станеться. А разом з нею плакали і ми всі.
Наступного дня її забрав чоловік. Вона вийшла із сином на руках, а дівчатка залишилися у відділенні. Ще деякий час вони пробули у нас. Батьків їм знайшли швидко. Молода сімейна пара щебетала над ними і видно було, наскільки обоє щасливі.
Що стало з тією дівчинкою та її сином – не відомо. А за долею дівчаток ми і досі спостерігаємо, адже їхня мама пізніше влаштувалась до нас на роботу. Гарні, розумні і дуже схожі на ту дівчину, дуже.
Складно сказати, як мала вчинити та дівчина? Наполягти на своєму? Я не беруся нікого судити. Просто дуже сумно від цієї історії, навіть після багатьох років. Навіть знаючи, що в усіх усе гаразд.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
