fbpx

Віра часто закліпала очима, намагаючись прогнати непрохані сльози. Ось підійшла і мама, поправити їй зачіску і розправити фату. Братик теж крутився поруч, з цікавістю розглядаючи ошатну сестру. Сьогодні, в найщасливіший для дівчини день, поруч з нею найдорожчі люди. Але ж могло бути зовсім по-іншому

Яка ж ти в мене гарна, — захоплено промовив сивий чоловік, глянувши на щасливу дівчину у весільній сукні. — Справжня принцеса! — і тут він зробив вигляд, що замислився. — Хм, може б то не віддавати тебе Денисові? Тепер мені здається, що ти гідна кращого!

— Тату, припини! — засміялась Віра, міцно обіймаючи батька. — Повір, він найдостойніший хлопець з мого оточення. Можливо, до тебе він і не дотягує, але якщо я шукатиму такого, як ти, то просто залишуся старою дівою.

— Підлиза, — пальцем торкнувся доньчиного носика Сергій. — Ну а якщо серйозно, то я дуже радий за вас. Однак я все одно продовжу піклуватися про тебе!

Віра часто закліпала очима, намагаючись прогнати непрохані сльози. Ось підійшла і мама, поправити їй зачіску і розправити фату. Братик теж крутився поруч, з цікавістю розглядаючи ошатну сестру. Сьогодні, в найщасливіший для дівчини день, поруч з нею найдорожчі люди. Але ж могло бути зовсім по-іншому…

— Ні, я проти! — лементувала десятирічна дівчинка. — Я ніколи не назву його татом! Мого батька вже немає! А ти його зраджуєш!

Жбурнувши в маму нещодавно куплену пишну сукню, Віра побігла в свою кімнату. Замкнувши за собою двері на замок, дівчинка включила музичний центр на всю гучність, не бажаючи слухати слова стривоженої матері.

Заграла улюблена пісня тата і Віра схлипнула, згадуючи, як раніше вони любили під неї танцювати.

—Татку! Чому ж ти пішов і кинув мене одну?

Наталя в цей час теж лила гіркі сльози. Вона не могла зрозуміти, що ж їй робити. Піти на поводу у дочки і втратити шанс на щастя? Адже вона ще досить молода. Ось виросте Вірочка, поїде і що тоді робити жінці?

Звичайно, це була не єдина причина нового шлюбу. Сергій був дуже відповідальним і надійним чоловіком, мав невеликий бізнес. І це була реальна можливість забезпечити для дочки найкращі умови. Корисливо? Можливо. Але дитина у Наталі одна і вона гідна кращого.

— Віра знову починає? — Сергій тихо підійшов і обійняв майбутню дружину. — Це було очікувано. В її життя увірвався якийсь сторонній чоловік, який претендує на місце її улюбленого татка. Дівчинку можна зрозуміти. Я буду докладати всіх зусиль, щоб вона мене прийняла. На це потрібен час, але я не здамся.

— Вибач, ти не повинен вислуховувати її слова, — Наталя сумно посміхнулася. — Я щовечора намагаюся з нею поговорити, але вона мене не слухає. Затуляє руками вуха і співає пісні. Що мені робити?

— Чекати. Нічого іншого не залишається. Не тиснути на неї, не змушувати її спілкуватися зі мною. Просто чекати.

— Вірочко, це я. Можеш відкрити двері?

Дівчинка, почувши голос улюбленої бабусі, відразу підскочила з ліжка і побігла відчиняти. Зараз це була єдина людина, яку вона готова була вислухати.

— Бабусю! Ти приїхала! Ура! — Віра стрибала від щастя. Раптово вона зупинилася і серйозно подивилася на жінку. — Забери мене до себе, га?

— Про що це ти говориш? — насупилася бабуся. — Ти про маму подумала? Як їй буде, якщо ти поїдеш?

— Та вона навіть не помітить! — затремтіли губи дівчинки. — Їй тільки цей Сергій і потрібен!

— Ти не права, люба, взагалі не права. Твоя мати тільки про тебе й думає.

— Не правда! — тупнула ногою Віра. — Якби вона про мене думала, то не виходила б знову заміж! Нам було добре вдвох!

— Добре? — бабуся сумно похитала головою. — Ти справді так вважаєш? Мама працює по п’ятнадцять годин на добу, що у тебе було все, що забажаєш. Так вона тебе взагалі не бачить! А далі буде тільки гірше. Ти підростеш, захочеш модно одягатися, використовувати якісну косметику, мати дорогі прикраси. А потім ти підеш вчитися і знову ж таки тобі будуть потрібні гроші.

— Я вчитимусь на державному!

— З твоїми успіхами в навчанні? — жінка кинула красномовний погляд на щоденник, який лежав на столі.

— Я! Я!

— Ти у мене ще зовсім маленька, — вона притиснула похмуру дівчинку до себе.

— Я не маленька!

— Маленька, — похитала головою бабуся. — Інакше ти б розуміла, що твоїй мамі дуже важко після втрати чоловіка.

— Але мені не потрібен інший тато!

— А хіба тебе хтось змушує його так називати? Ні! Клич його просто дядьком Сергієм. Обіцяй, що добре подумаєш?

— Обіцяю.

Увечері того ж дня, коли Сергій прийшов з роботи, Віра рішуче підійшла до дорослих. Вона подумала і була готова озвучити своє рішення.

— Ось що я вам скажу, — по-дорослому почала дівчинка. — Новий тато мені не потрібен. Але, — відразу додала Віра, побачивши, як засмутилася мама, — я не проти, щоб дядько Сергій жив з нами. Тільки є одна умова! Навіть дві.

— Які? — зацікавився чоловік, дозволивши собі легко посміхнутися.

— По-перше, ви не намагаєтеся мене виховувати! — дівчинка звернулася до Сергія, той згідно закивав головою. — По-друге, я хочу братика. — раптово вразила всіх дівчинка.

Дорослі перезирнулися і засміялися. Дивлячись на них, посміхнулася й Віра.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page