Ось і закінчилися наші поневіряння орендованими квартирами і взимку ми в’їхали в свій будинок. Щастю просто не було меж, вже уявляла, як влітку у вихідні я буду пити каву на веранді, засмагати, гратися з дітьми, ага, розмріялася.
З приходом тепла всі родичі і друзі щовихідних пруть до нас, пропонуємо друзям піти куди-небудь, а навіщо? Можна ж у вас у дворі посидіти. Гаразд, спочатку було навіть прикольно, але під час спеки ми поставили каркасний басейн і тепер у нас взагалі прохідний двір.
Свекри, їхня дочка (чоловікова сестра) з чоловіком своїм, двоє дітей + наших двоє дітей. І чимось треба ж все одно годувати всіх, то чай, то принести, то забрати, діти бігають то в дитячу, то на вулицю по 10 разів, тягаючи грязюку. Я так втомилася, просто нема слів, працюю тиждень і на вихідних хочеться швидко переробити домашні справи і провести час з сім’єю, відпочити, а я як хом’як в колесі всі вихідні бігом-бігом: готування, прибирання.
Вихідні проходять, а в холодильнику знову порожньо, вдома брудно. Ну, реально набридло, вирішила сказати, що чоловік працює на вихідних, а ми з дітьми поїхали на цілий день до моїх батьків, хоч відпочину від всіх. Приїжджаю ввечері, а тут знову сюрприз, бачу, що вони були.
Тут мене прорвало, висловила чоловікові все, виявляється, вони подзвонили йому і попросили ключі від будинку. Ще й друзів своїх брали. У пориві гніву ще й матері чоловіковій подзвонила, все виказала і сказала, що тепер до нас тільки на запрошення, звичайно, я там тепер ворог номер один.
Але я просто слів не можу підібрати до цього ставлення, як люди не розуміють, що це занадто приходити кожні вихідні всім кагалом, їсти, пити у нас весь день і навіть ніхто не запропонує посуд допомогти помити. А чоловік ображається тепер теж, що я так різко висловила все.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!