Вже більше року не спілкуюся з мамою, бо втомилася слухати, як я не права, що мені пощастило лише раз у житті, а я не змогла зачепитися. Так, не змогла і про це не шкодую. Надто те для мене.
Мама ростила мене сама, тато пішов, коли я пішла до першого класу. До цього в будинку спокою не було ніколи. Батько не мав якихось не хороших звичок, працював, але мамі завжди хотілося жити на широку ногу. Проте ні тато, ні його зарплата цього не дозволяли. Звідси й невдоволення. У результаті тато не витримав і пішов. Єдине, за що мені дивно, це те, що він не забрав мене з собою.
Мама працювала вчителем у школі, де я навчалася. Це було просто неймовірно. Вона постійно була незадоволена мною. Мої оцінки її не влаштовували, як і поведінка.
Після школи я вступила на факультет іноземних мов. Мамі вибір не сподобався, але я пройшла на бюджет, тому вона не надто вередувала. Курсу з третього я почала підробляти і змогла винаймати квартиру разом із однокурсницями. Дещо вдавалося відкладати на відпустку.
Саме у відпустці я й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Починалося все з необтяжливого курортного роману, який переріс у стосунки, а після закінчення вишу дійшов до весілля. У мого обранця були багаті батьки та свій успішний бізнес. Сама сім’я з України, але вже тривалий час живуть та ведуть бізнес в Еміратах.
Залицяння були дуже красиві, для мене, все, що відбувалося здавалося східною казкою. Тоді я вперше побачила задоволеною свою маму. Вона була щаслива, коли дізналася, що я виходжу заміж за багатого чоловіка. Стільки обіймів та поцілунків від неї я не отримувала за все життя.
Ми жили із чоловіком уже приблизно рік. Він не відмовляв мені у моїх проханнях, я не знала недостатку у грошах, більшу частину часу ми жили в Еміратах. Мама перебралася до нас, але я до ладу її не бачила, надто була зайнята своїми справами.
Начебто рай, але ставлення чоловіка стало змінюватися. Він м’яко віднадив мене від усіх подруг і, таке відчуття, що став забувати про мене. То в нього відрядження, то він утомився, то бізнес-зустріч. Я намагалася бути корисною, радувати свого чоловіка, тримати себе у формі, але увага чоловіка вислизала. Він просто перестав на мене увагу звертати.
Але потім я відчула, що при надії і чоловік знову став уважним і ласкавим. Я подумала, що все складний період пройшов, але чоловіка не вистачило навіть на місяць.
Я поділилася своїми негараздами з мамою, але у відповідь почула, що це дрібниці і я маю просто це пережити.
– Подумаєш, уваги не звертає. Усі чоловіки так поводяться час від часу, нічого тут такого. Ти просто себе накручуєш, це нормально у твоєму стані, – вселяла вона мені по телефону. На той момент вона вдома вже була.
Я на деякий час усе ж заспокоїлась, але чоловік уже не вважав що потрібно себе стримувати. Я зрозуміла, що краще не буде. В якийсь момент я не витримала, а наша дитина? Вона стала ангеликом.
Мені залишилося тільки зібрати речі та повернутись у рідні краї. Чоловіка я попередила, що подаю на розлучення, але на той момент, мені здається, він не надто мені повірив. Але повернувшись на батьківщину, я так і зробила. Чекала підтримки від мами, але натрапила на таку хвилю негативу, що ледь витримала.
– Один раз у житті тобі пощастило. Жила як у раю, чого тобі не вистачало? Візьми телефон та іди миритися з чоловіком. Так живуть тисячі людей. Чого ти не захотіла?.
Нікому я дзвонити не збиралася. Пішла. Мені дала притулок бабуся, вона стала на мій бік і сказала, що не можна так жити. Мама намагалася на неї вплинути, щоб вона мені не допомагала, але бабуся її просто виставила зі своєї квартири та заборонила з’являтися “поки не порозумнішає”.
Я розлучилася, вже майже два роки одна, з мамою не спілкуюся. Вона півроку періодично дзвонила мені, ніби навіть колишньому чоловікові дзвонила. Але я не хочу спілкуватися з нею. Вона готова була заплющити очі на все, аби солодко спати і смачно їсти.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels
