fbpx
Історії з життя
Я досі не можу повірити в той факт, що батьки переписали на мого зведеного брата весь спадок. Це просто неможливо, адже рідна дитина я, а він завжди був на додачу

Він навіть не кращий за мене. Він не вступив у виш, не закінчив юридичний факультет і не знайшов хорошу роботу. У нього 9 класів освіти, ПТУ і робота на 10 000 гривень на місяць. І це при тому, що він живе в Києві. Чому він заслужив спадок моїх батьків? Вони все життя працювали. У них є вища освіта, і він їм навіть не рівня, якщо порівняти їх в його роки. Я, звичайно, здогадуюся чому все переписали йому, адже у мене все є. А він бідний і батьків у нього немає. На ділі ж він неосвічений і ледачий, а ніякий не бідний.

Зараз я розумію, що подібний утиск мене почався ще з дитинства. Він потрапив до нас в сім’ю, коли мені було 8 років. Його батьки дружили з нашими, але обидвох не стало в один день, тому наша сім’я вирішила його усиновити. Шляхетності просто немає меж, особливо при віддачі йому всього нашого майна.

Він ніколи не був настільки хороший, наскільки була я. Він почав диміти в 7 класі і вже до 9 почав пити. Регулярно з’являвся вдома в такому вигляді, поки я вчилася і читала підручники. Поки він вступив у ПТУ і жив так до кінця навчання, я багато в чому себе обмежувала і гналася за успіхом. А тепер його, раптово, повважали гідним, а не мене. Виявляється, тепер це він заслуговує на спадок, а я повинна задовольнятися тим, що є.

Це просто маячня. Я обов’язково піду до юристів і визнаю їх недієздатними. Мене підтримують всі мої друзі в цьому. Звичайно, я намагалася говорити з ними, але що з того? Вони наполегливо намагаються переконати мені. Хоча вона тільки і полягає в тому, що йому нібито потрібніше. Ні, не потрібніше. Якби дійсно думали про його майбутнє, то змусили б вчитися і працювати так, як змушували мене.

Всі мене підтримують, навіть родичі. Кажуть, що якщо батьки і хочуть передати йому спадщину, то нехай хоча б поділять її на частки. Чому люди, у яких немає такої освіти, як у моїх батьків, розуміють настільки елементарні речі, а мої ні? Чому мені потрібно постійно доводити очевидне. Вся ця любов і турбота обертається проти людини – це факт. Те, що вони роблять, це неправильно. Я щиро шкодую про те, що він з’явився в нашій родині. І я також шкодую, що я їх донька.

Фото – ілюстративне, з відкритих джерел.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook