Моя молодша сестра після розлучення переїхала з двома дітьми 5 і 7 років у трикімнатну квартиру до нашої мами. Колишній чоловік платив нормальні аліменти, до того ж здавалася в оренду квартира, яку сестра отримала після розлучення.
Я двічі на тиждень привозила мамі продукти, допомагала сестрі з прибиранням, гралася з племінницями, балакала з мамою. Потім почала зауважувати, що продуктів мамі на тиждень не вистачає, при тому, що мама харчується згідно з рекомендаціями лікаря, бо має серйозні проблеми зі здоров’ям і абищо їй не можна..
Якось я лежала вдома, бо занедужала, а продукти мамі повіз мій чоловік, на день пізніше, ніж зазвичай. Коли він повернувся додому, зателефонувала сестра і влаштувала мені розбір польотів, чому ми запізнилися з продуктами і чому так мало привезли молочки та фруктів, бо її дівчатка посварилися через це.
Провівши маленьке розслідування, я з’ясувала, що мамині йогурти та фрукти з’їдають племінниці, а мама задовольняється курячою філейкою, овочами та сиром. На моє невдоволення сестра заявила, що привозити треба було більше і не забувати про племінниць”.
– Наталю, але ти ж ніби не бідуєш, сама могла б дітям смаколиків накупити.
– Та я не думала, що ти така скнара і шкодуєш фруктів для рідних племінниць. Знати тебе більше не хочу! “
Як то кажуть, завіса…
