Відбулася у чоловіка сьогодні неприємна розмова зі своєю матір’ю. Він нещодавно квартиру продав і чомусь вирішив, що гроші краще у мами зберігатимуться.
Ну так от, вирішив чоловік, по наївності своїй, ці гроші у мами попросити. Є у нього мрія, реалізувати один проект, і деякої суми не вистачає, так що він вважав, що цілком можна доповнити з фінансів з продажу квартири.
Пішов він до мами. А їй все поясни і опиши. Загалом без пояснень сказала, що не дасть ні копійки з чоловікових грошей. Довелося присвятити її в усі задумки.
Свекруха його підтримала, погодилася допомогти (його ж грошима). Ніби як домовилися.
Ось місяць проходить, все готово, а свекруха час тягне. То вдома її немає, то часу немає шукати. То ще якісь відмовки у неї.
Другий місяць. Вигадує ті ж відмовки. Тут вже чоловік почав підозрювати, що його рідна мама намагається уникати і щось з грошима його таки не гаразд.
Ще через місяць, свекруха заявляє, що не дасть ні копійки. І навіть вважала за потрібне (що трапляється дуже рідко) пояснити чому.
Пояснення елементарне:
— Я гроші не віддаватиму. У вас пристойні заробітки. Я подумала і вирішила, що теж достойна гарного життя. Я порахувала, там якраз за всі роки по три тисячі доларів.
Завіса. З одного боку грошей шкода, але ж після того ми не спілкуємось. Ось і думаю, а може спокій того і вартий?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
