fbpx

Я навчила себе ще змолоду : не перевіряти кишень чоловіка, не уточнювати у друзів, чи й справді він з ними і ніколи не зазирати в його телефон. До минулого тижня я дотримувалась цих правил і жила спокійно. А минулого четверга я випадково зазирнула у телефон чоловіка і тепер місця собі не знаходжу

Я навчила себе ще змолоду : не перевіряти кишень чоловіка, не уточнювати у друзів, чи й справді він з ними і ніколи не зазирати в його телефон. До минулого тижня я дотримувалась цих правил і жила спокійно. А минулого четверга я випадково зазирнула у телефон чоловіка і тепер місця собі не знаходжу.

Випадково виявила переписку чоловіка з іншою жінкою. За змістом повідомлень зрозуміло, що між ними зв’язок, і далеко не платонічний.

У нас велика сім’я, троє дітей. Старший син випускається в цьому році, планує вступати до університету. Молодші діти-погодки ходять тільки в п’ятий клас.

За чоловіком я і раніше помічала невеликі «грішки», на які я намагалася не звертати уваги. Але там і не було нічого серйозного, наскільки я знаю, просто флірт. Я завжди була впевнена, що він відноситься до того типу чоловіків, який сім’ю ставить понад усе. Як тільки я починала показувати, що щось підозрюю, цей зв’язок тут же припинялася.

Напевно, з часом я звикла до такого стану речей і перестала звертати на це увагу. Але це листування зачепило мене за живе, там були такі слова, які я від нього ніколи не чула. Прочитавши їх, я відчула, як всередині все похололо. Вперше мені стало лячно за наше майбутнє, вперше я зрозуміла, що наша сім’я опинилася на межі розпаду.

З того дня, як дізналася про листування, я почала спостерігати за поведінкою чоловіка пильніше. Особливих змін не бачу, але і заспокоїтись не можу. У голові постійно миготять думки про те, що в один вечір він прийде і скаже мені ті самі слова, яких я боюся зараз більше всього на світі.

Мені навіть починає здаватися, що чоловік став до мене навіть більш уважний. Може, він таким чином намагається загладити свою провину переді мною? Від цих думок мені стає одночасно і радісно, ​​і гірко. З одного боку я розумію, що він любить мене не менше колишнього, а з іншого боку мені важко усвідомлювати, що мої побоювання вірні. Нещодавно ми відзначили 20-ю річницю весілля. Чоловік подарував мені прикрасу, про яку я мріяла дуже і дуже давно. Можливо це на прощання?

Не можу змусити себе поговорити з ним відверто. Як тільки він заходить в будинок, вся моя рішучість пропадає. Я дивлюся на нього і розумію, що не зможу пережити розставання з ним, якщо він піде до тієї жінки.

У мене немає сил почати цю розмову, власноруч відкрити все таємне. Я дуже сподіваюся, що це скороминуще захоплення, яке пройде так само, як і всі попередні. Мені не хочеться вірити, що воно зруйнує нашу сім’ю. Але як перестати перейматися і чекати неминучого?

Я не хочу розлученні і не хочу з ним розмовляти про все це. Але й жити в невідомості уже сил немає.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page