Сьогодні я хочу вам зізнатися, що зустрічалася з чоловіком, який був одруженим. Так, я знала про це з першого ж дня нашого знайомства, більше того, його дружина була моєю начальницею. Але мене це не спинило. Я кохала і була коханою. А у те, що він залишить свою дружину заради мене я вірила беззастережно. Їй було уже сорок, а мені було 25. Про яку конкуренцію узагалі могла бути мова?
У мого коханого з дружиною за всі роки шлюбу, так і не було нащадків. Він так часто плакав від того, що не може узяти на руки свою дитину. Мріяв, як би вчив своє дитя кататись на велосипеді і як би заплітав своїй дівчинці бантики. Я була певна – він би став найкращим татом на світі. Він завше говорив, що якщо станеться диво і я подарую йому дочку, то він піде від дружини до мене.
І ось я побачила дві заповітні смужки. Я стрибала від щастя. Замовила столик у найдорожчому ресторані і повідомила коханого, що маю для нього сюрприз.
Горіли свічки і скрипаль грав проникливу мелодію. Я узяла його руки в свої і повідомила, що через вісім місяців він нарешті стане татком.
Але він різко встав. Його обличчя змінилось до невпізнання. Він кинув на стіл кілька купюр і вийшов геть. Я побігла його наздоганяти, але він сказав, що знати мене не хоче і попросив більше не турбувати.
Я не мала наміру здаватись, тому наступного ж дня всю правду виклала його дружині. Попросила її не сиротити єдиної дитини її чоловіка і піти від нього. Вона поглянула на мене величезними очима і сказала, що у них в родині двоє хлопців, які навчаються за кордоном. Додала, що я не перша така до неї прийшла і ще, що про наш зв’язок вона знала давно. Мовляв у них у сім’ї секретів одне від одного немає.
От скажіть, що мені тепер робити? Мені двадцять п’ять, кар’єру у своїй сфері я вже навряд чи зроблю. Роботу я втратила та ще й не маю де жити, адже він перестав платити за оренду квартири у якій я проживала.
Хіба це справедливо?
Головна картинка – pexels.
