Маємо вихідні дані: двоє дітей 4 і 7 років, працює чоловік і працюю я. Мій день починається о 5:30. У мене є 30 хвилин до того, як дитина прокинеться і їх потрібно почати збирати в школу і садок. В 7 ранку встає чоловік, а йому я зобов’язана готувати сніданок. «Ти ж дружина, ти повинна, а я ж гроші приношу в дім» – ага, звичайно, тільки чоловік і приносить гроші. О 7:30 я виїжджаю з дому, відводжу дітей в школу і садок і їду на роботу.
Я працюю, як всі, як будь-який чоловік. Але є одне але – я дружина і матір, я всім зобов’язана. О 18:30 я забираю дітей, тому що мій чоловік працює з 10 до 19, і він не встигає забирати дітей.
До 20 години я повинна приготувати вечерю, зробити свої справи, щоб ми всією сім’єю могли повечеряти. Ви думаєте мені допомагає чоловік? Єдине, що він робить – миє посуд. Решта – жіночі заняття, так він і каже.
Поясніть мені, чому нам, працюючим мамам, випадає така нелегка доля?
Де справедливість? Я працюю так само, як і чоловік, але по суті роблю в 5 разів більше. А він пишається тим, що приносить гроші в дім Молодець.
Я з острахом думаю, що ще 18 днів і знову цей марафон: садок-школа-робота-школа-садок-дім! Як переконати чоловіка, що він має допомагати більше?
Марина.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!