“Я сама впораюсь! Не потрібно мені ніяких грошей від нього” – вкотре повторює мені сестра і вкотре у мене око смикається. Тобто її колишній буде сидіти в кафе з компанією, їздити на відпочинок і розважатись, а вона працюватиме до знемоги, аби купити дітям найнеобхідніше. Зате вона “Сама”. Що за логіка така?
Марта цілими днями сидить перед ноутбуком. Двоє її дітей з молоком матері ввібрали в себе бухгалтерію у буквальному сенсі цього слова. Моя сестра сидячи за компом устигала годувати малюків, якимось дивним чином щось печатаючи своє, забавляти їх і вчити читати. Вона працює, підробляє і підзаробляє постійно. Її телефон не дарма червоного кольору. Я точно пам’ятаю, що купувала вона чорний, але від постійних дзвінків і розмов він так і не повернувся до свого первозданного вигляду.
Пам’ятаєте мавпочку з мавпенятами з мультику “Мавпочки вперед”. От у сестри приблизно те ж саме, але ще ноутбук і телефон. Ніколи не чула, щоб вона спала, чи їла. Здається, вона навчилась перезаряджатись і отримувати усе необхідне від мережі. Старший син першокласник на дистанційному навчанні. Меншому зараз чотири і він ходить до садочка. Марта бігає між садком, першокласником і вічною роботою світа білого навколо не помічаючи.
— Подай на аліменти, – кажу їй вкотре, – Розлучись. Хоч інколи віддавай дітей їхньому татку. Ти завантажила на себе усі проблеми, а він і радий. Твій Олексій їхній тато. Ви батьки обоє. Чому ти одна мов риба об лід, а він фото з Карпат скидає.
— Ти що? – робить великі очі моя сестра, – Не хочу ні бачити їх, ні чути. Раз у місяць телефоном розмовляємо і я три дні в себе приходжу. Кожна копійка там буде прoкльoном. Хіба ти не знаєш, що то за люди?
Знаю. І тому мені ще більше не зрозуміло, чому Марта так себе поводить.
Олексій її, широкоплечий брюнет під два метри росту. Майстер спорту з боксу, триразовий чемпіон чогось там, але абсолютно безсилий пере своєю мамою. Інколи мені здавалось, що Марта моя не заміж вийшла а влізла в існуючу сім’ю. Ольга Віталіївна міцно тримала сина в руках і не допускала навіть натяку на самоуправство. У їхній сім’ї було дві думки “Не правильна і те, що мама сказала”.
Марта терпіла, потім пробувала щось змінити, зрештою узявши дітей повернулась у порожній дім батьків.
Вони уже два роки, як не живуть разом. За цей час Олексій навіть бажання не виявив дітям зателефонувати, чи побачити їх. Жодного раз не запитав, як вони, чи на що живуть. Марта ж моя навідріз відмовляється навіть думати про те, що потрібно подати на аліменти.
Дивлюсь на сестру і розумію, що в такому темпі вона довго не витримає. Що це узагалі за позиція “Я сама!”? Як може жінка бути сама при живому батькові дітей? Та якщо не хочеш ти тих грошей, то нащо їх у дітей забирати.
Звози їх на атракціони чи на батути зводи, солодощів накупи. Чого він їздить по санаторіях і курортах, публікує фото з чергового ресторану де зависає з друзями, а ти повинна не спавши і не ївши дітям на елементарні потреби заробляти?
Може я незаміжня і того в мене такі погляди. Але скажіть, хіба я не права?
Майя З.
04,10,2022