Я стою, уся така гарна, а майбутня свекруха прямо в обличчі змінилась. Говорить і все на мене подивляється, потім на сина свого і бачу, прямо зараз розплачеться. Ну посиділи ми за столом, вийшла вона чаю подати і сина свого кличе з собою. Чую – хлипає, а Андрій сміється від душі.
З Андрієм ми разом на агрономів учились, там і познайомились. Я свідомо таку професію обрала, адже у батьків землі багато. свій сад і виноградник. Мені біля своєї землі так подобалось поратись, що ні про яку іншу професію і чути не бажала.
Ми три роки зустрічались і момент знайомства зі свекрухою я відтягувала, як могла. Якось лячно мені було, тим паче, що Андрій єдиний син у тій родині. Але коли відчула,що при надії, таки довелось їхати.
Ох і переймалась я тоді майбутнім знайомством зі свекрами. Прямо аж телепало мною. Поглянула на себе у дзеркало і мало не заплакала. Ну що про мене подумають?
Уперше в житті пішла в салон справжній. стрижка, фарбування, педикюр, на руках нігті наростила такі гарні, що й ложку не взяти. Але думаю то на один день, далі зріжу.
Наступного дня ми поїхали знайомитися з моєю майбутньою свекрухою. До цього я тільки чула про неї, а тут довелося побачити. Тільки потім я зрозуміла, що треба було їхати у своєму звичайному вигляді, а не у святковому.
Вигляд у свекрухи, яка відчинила нам двері будинку, був дуже здивований. В очах так і читалося, що я дуже не сподобалася їй. Мало того, вона ж мало не розплакалась.
– А навіщо вам так одразу починати серйозні стосунки? Можете ще й передумати. – за столом вона казала.
– Ми всі давно вирішили, – буркнув Андрій.
Я сиджу ні в сих, ні в тих, а вона уже й не говорить. Свекор посміхається, щось там теревенить, а я вже теж на межі.
Пішли мій Андрій зі свекрухою на стіл чаю подавати. Мене не кличуть. а я й вдячна, бо у тій сукні святковій і з тими нігтями і чашки б до ладу не взяла б до рук. Чую, а на кухні вже свекруха хлипає. а мій чоловік майбутній – сміється.
Заходить Андрій у кімнату і аж у двоє його від сміху згинає.
— Рито, – чую крізь сміх, – Ти переймалась, що так просто виглядаєш? А тепер мама моя на кухні сльозами вмивається, бо я за жінку собі кралю міску брати надумав. Каже, що втечеш ти з села і від мене. не пристосована до життя нашого. Просить дитину не сиротити нашу.
Десять років ми разом з Андрієм живемо і досі згадуємо те знайомство з усмішкою. А нігті? Знаєте, я так їх і нарощую і зачіску роблю, але від чоловіка досі не втекла. І розарій наш обробляємо і сад і малину вирощуємо.
А свекруха в мене найкраща.
27,05,2023
Головна картинка ілюстративна.
