Мій син вже був у стосунках, хоч і неофіційних. Його першу дівчину я не любила, але в справи їхні не лізла. Тішило те, що вони не одружуються, а там якось буде. Коли ж Матвій сказав, що Віта при надії, то я думала, що все зміниться, що вони вже будуть жити як чоловік і дружина.
Знаєте, я хоч і не хотіла Віти, але я з тої епохи, коли порядний чоловік мав одружитися, тим більше, що вже є дитина. Але якщо дівчина не хоче заміжжя, то так потім і виходить, що чоловік йде від неї до тієї, яка хоче й фату й обручку.
Так і сталося з ними – через чотири роки спільного проживання Матвій від Віти пішов. Я онучку дуже люблю, тому часто забирала її з садочка, брала на вихідні і не планувала й надалі від цього відмовлятися.
Я так Віті й сказала.
– Ти можеш на мене розраховувати, якщо треба з Риточкою посидіти, то я завжди готова.
Жили ми далі, як тут нова новина – жениться мій син! Привів знайомитися Христю, а вона ну просто бліда тінь, порівняно з Вітою. Що вже він таке знайшов, я не знаю.
Чи то від такої новини чи ще від чого, але мені стало зле і я була кілька місяців прикута до ліжка, тому діти жили в мене. Я бачила, що Христя ходить дуже незадоволена, що за мною треба доглядати і виносити, і витирати, з ложки годувати.
Не скажу, що я була у захваті від такого, а тим більше від такого догляду, але ж вже є як є, бо Матвій на роботі, а ця тільки в пошуку роботи.
Аж тут Віта ще прийшла з онучкою, бо мала кудись їхати і просила побути з нею. Звичайно, що я погодилася, а Христя вже губи стулила. А чого тулити ті губи, коли ти знала, що у Матвія є донька?
Знаєте, дитина є дитина і Риточка залізла до речей Христі і обмалювала ними пів кімнати. Я не знаю, чого Христя цього не бачила, але потім вона такий крик підняла, що я мало не встала з ліжка і не пішла дивитися, що ж там таке.
– Вона мені всю дорогу косметику зіпсувала, – Христя за руку привела до мене Риту, – хай сидить тепер тут і ногою в мою кімнату не ступає.
– Ти чого?, – заступилася я за дитину, – А де вона має спати? Біля мене? Ти ж бачиш, що я не можу ні накрити дитину, ні приголубити. А ти став речі так, щоб дитина не діставала.
Христина не переставала бурчати до самого вечора. Я не розумію таку поведінку, адже ти доросла жінка, а дитина ще не дуже усвідомлює чим можна і чим не можна бавитися. Риті лише п’ять років і я не думаю, що вона навмисно зіпсувала Христі речі.
Але Христина подавала цю подію Матвію так, наче його донька, то щось неконтрольоване і треба її негайно віддати матері.
Матвій намагався їй пояснити, що вона дитина і така ситуація повторюватиметься, бо він має намір брати участь в житті доньки – брати її і в їхню квартиру. Що тоді почалося! Христина сказала, що їй і так забагато мені і дитини і вона на таке взагалі не згідна.
Гримнула дверима і пішла геть. Матвій ходив миритися на наступний день, але вона категорична – ніякої дитини у них в квартирі і вона більше не буде біля мене ходити і хай син наймає доглядальницю.
І як після такого думати, що така людина буде поруч з тобою в важку хвилину? Я про це синові казала, але він ще думає. А я його питаю – що тут думати, якщо жінок навколо може бути тьма, а дитина у тебе поки одна. Чи я не правду кажу?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
