У нас з мамою день народження з різницею в тиждень, тому найперше чоловік купує подарунок мені, а далі мамі торт і квіти, так я собі думала, бо минулого року саме так і було, оскільки ми тільки два роки як одружені.
Але цього року Семен поставив мене в незручну ситуацію:
– А чому ми твоїй мамі купуємо лиш букет квітів, а не нормальний подарунок?
Я нічого не зрозуміла. Моїй мамі що ще треба? У неї на дорогі подарунки є тато, а ми чисто символічно її відвідуємо і навіть не гостимося, просто подарували, попили кави чи чаю і додому.
– Бо так, вона моя мама і їй ніяких подарунків не треба, – кажу я чоловікові.
– Але тобі подарунків треба, – каже він.
– Звичайно, що мені подарунок треба, я ж твоя дружина, а якби мама була твоя дружина, то купував би дорогий подарунок їй.
– Але чому не подарувати їй теж якусь річ…
– Яку? Пательню?
– Ну, чого одразу пательню? Я хочу аби мене теща любила.
Тут я взагалі нічого не зрозуміла. До чого тут любов тещі? Мама й так до нього нормально ставиться, то навіщо якісь дорогі подарунки, коли у нас і так два кредити.
– Щоб тебе теща любила, ти маєш робити елементарні речі – любити її доньку і дарувати їй дорогі подарунки.
– А не можна, щоб я подарував тобі нормальний подарунок і мамі твоїй теж нормальний подарунок.
Тут я взагалі розізлилася. Я хочу гарний подарунок раз в рік, такий, який я хочу, а не такий, який купують на решту. Я хочу хвалитися подарунком перед іншими, фотографувати і виставляти в соціальну мережу. А мамі на всі ці речі далеко байдуже. Вона в мережі сидить і навіть фотографії не має.
– Ні, бо я хочу гарний подарунок! А на два гарних подарунки у нас нема грошей! І хто тобі важливіший, твоя дружина чи теща? І до чого вся ця розмова? Ти просто не маєш грошей мені на подарунок, так? ти просто на щось витратив і тепер мені прийдеться зі своєї зарплати оплачувати ту сукню? Так?
Чоловік кліпав очима і казав, що гроші у нього є, але мамі все одно треба щось купити.
– У неї не ювілей! А просто день народження! Ми прийдемо і торт свій же поїмо і все!
– Але це не гарно. Я б своїй мамі таке не дарував.
– А прийдеться, бо й на твою маму у нас грошей нема. Подарували щось символічне і все. Букет зараз шалених грошей коштує, як і торт!
І ось тут почалося вже з чоловікового боку, що мало того, що я не шаную свою маму, то я ще й не хочу аби його мама мене любила.
– Ти ж розумієш, що подарунки говорять і про того, хто їх дарує.
– І що?
– А те, що я хочу аби твій подарунок моїй мамі казав, що ти про неї піклуєшся і вона важлива в твоєму житті.
– Для чого? Вона й так до мене нормально ставиться і мій подарунок теж означає «я до вас нормально ставлюся».
Так, я може б і своїй мамі купила щось гарне і потрібне, але ж ще раз наголошую – у нас нема грошей, а брати ще один кредит на подарунки мені видається просто безглуздо. Це як замилювати комусь очі, наче ти все можеш, а насправді, потім будеш місяць їсти хліб з сметаною в кращому випадку.
Як мені пояснити чоловікові, що все має бути в міру можливостей? І треба вибирати, хто тобі важливіший і тому приділяти більше уваги і турботи та дарувати кращі подарунки?
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
