Я заміжня вже сім років. Мій чоловік дуже хороший, уважний і турботливий. Він балує мене дорогими подарунками і взагалі, робить все, щоб мені було комфортно. Але є якийсь момент, який мене не влаштовує, і з яким я не можу впоратися. Справа в тому, що чоловік віддає частину своєї зарплати батькам.
Працює тільки він, я займаюся будинком. Дітей у нас поки немає. Чоловік непогано заробляє, на це я не можу поскаржитися. Не скажу, що у нас якісь величезні заощадження, але нам цілком вистачає на хороший рівень життя. У зв’язку з тим, що зарплата мого чоловіка хороша, він вирішив, що буде допомагати своїм батькам. Вони у нього живуть за містом, обидва працюють, але фінансова ситуація звичайнісінька. Він сказав, що допомагати їм і забезпечувати гідний рівень життя – це його обов’язок. Так як саме батькам він зобов’язаний усім, що у нього є зараз. Вони дали йому все, що тільки могли і все своє життя присвятили йому. Радитися зі мною з цього приводу чоловік не вважав за потрібне і вирішив все сам.
Якщо чесно, то для мене ця ситуація не зовсім зрозуміла. Батьки чоловіка живуть зазвичай, як і мільйони інших людей. Вони не бідують, їм цілком достатньо їх заробітку. Навіщо віддавати гроші, якщо їм і так вистачає, не зрозумію. Тим більше що батьки особливо і не витрачають гроші, які він дає їм. Але чоловік вважає, що його допомога не буде зайвою. Адже так, вони зможуть дозволити собі більше, а вони цього заслуговують. Я згодна, що можна допомагати рідним, але не варто робити це на шкоду собі і своїй сім’ї. А саме наша сім’я у мінусі від такого рішення чоловіка.
Справа в тому, що я сказала коханому, що хочу відсвяткувати свій день народження в Італії. Подорож по цій країні – моя давня мрія. Зазвичай, ми проводимо літню відпустку на морі, і цей відпочинок вже не викликає захоплення. У своє свято я хотіла б щось незвичайне і вибрала Італію. Інших варіантів країн для відпочинку я не розглядаю. Але мій чоловік заявив, що за час, який залишився до святкування, ми не зможемо відкласти необхідну суму. Попросив перенести поїздку на час літньої відпустки.
А я не хочу цього робити, вважаю, що заслуговую на такий подарунок. Відступати я не має наміру. І взагалі, якби чоловік не віддавав частину заробітної плати своїм батькам, то нам би вистачило грошей на поїздку. Це гроші нашої сім’ї, і саме ми повинні користуватися ними.
Я не знаю, як домовитися з чоловіком? Як переконати перестати допомагати хоч би тимчасово? Адже вони не витрачають багато, а нам ці гроші знадобилися б. Може мені варто поговорити з батьками чоловіка і пояснити все? Попросити їх відмовитися від допомоги сина і таким чином залишити гроші в сім’ї?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину